Колишній заступник голови Служби безпеки України Дмитро Нескоромний, якого слідство підозрює в замовленні вбивства свого колеги, мав тісні зв’язки з головою Окружного адміністративного суду Києва Павлом Вовком.
Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо».
У розпорядженні журналістів «Слідства.Інфо» є записи розмов з кабінету Вовка. Згідно з цими «плівками», Нескоромний регулярно відвідував кабінет судді протягом зими-весни 2019 року. Тоді він був заступником начальника Головного управління СБУ в Києві та Київській області.
Зокрема, Нескоромний разом з іншим колегою з СБУ в лютому 2019 року приїхав в кабінет голови ОАСК, як неформальний представник інтересів одного з українських банків. У цієї банківської установи була тривала суперечка з фінансово-промисловою групою «Альтком» на сотні мільйонів гривень. За часів президентства Віктора Януковича ця компанія будувала найбільші державні об’єкти, зокрема, в рамках Євро-2012. Й навіть після зміни влади в 2014 році корпорація продовжувала реалізувати проєкти за державні кошти.
В 2019 році «Альтком» звернувся до Окружного адмінсуду Києва з проханням призупинити стягнення з них коштів на користь українського банку, яке мало відбутися за рішенням іншого суду.
На плівках Вовк пояснював приятелям, які допомагали опонентам фінансово-промислової групи «Альтком», що ситуація дуже неоднозначна і він веде перемовини з іншою стороною. З боку корпорації інтереси нібито представляли вже колишній народний депутат Ігор Кононенко та тодішній скандальний заступник голови СБУ Павло Демчина.
«Так, там інша сторона підключається. І кажуть, що має подзвонити або Кононенко, або Демчина», — пояснював суддя в одній з розмов із Нескоромним.
Але в березні до кабінету Вовка завітав суддя, який розглядав це звернення фінансово-промислової групи «Альтком». Він погоджував з головою суду, на чию користь виносити рішення у цій справі. А вже наступного дня, 13 березня 2019, суддя відмовив корпорації у вимогах призупинити стягнення з них коштів на користь банку. Таким чином, в ОАСКу виконали прохання Нескоромного і його колеги з СБУ.
На записах зафіксовано, що й Вовк також звертався до Нескоромного по допомогу. Зокрема, з цих розмов випливає, що сам ексвисокопосадовець організовував перевірку кабінетів суддів на предмет прослуховувальних пристроїв. Але знайти їх фахівцям з СБУ тоді так і не вдалося.
Нескоромний у своєму Telegram-каналі назвав ці записи змонтованими. «Оприлюднені грантовими журналістами записи нібито моїх розмов з главою ОАСК Вовком — дуже слабкий монтаж. У службі немає людей настільки наївних, щоб публічно обговорювати подібні речі. І вже тим більше в разі, коли я знав про прослуховування, оскільки його встановлювала СБУ спільно з НАБУ», — заявив Нескоромний.
Він додав, що прослуховування ОАСК — це була спільна операція, яка проводилася з відома президента Порошенка, але потім в певний момент у НАБУ вирішили, що їм дані записи потрібніші й «самі легалізували їх через [заступника генпрокурора] Сергія Горбатюка».
Публікацію цих записів Нескоромний називає частиною інформаційної кампанії на підтримку ініційованого президентом Володимиром Зеленським скорочення повноважень ОАСК.
- Служба безпеки України 23 січня повідомила, що попередила вбивство начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова. Полковника спецпідрозділу «Альфа» Андрія Расюка заарештували за підозрою у підготовці вбивства. Замовником убивства називають Дмитра Нескоромного — колишнього першого заступника голови СБУ.
- 27 січня Нескоромному повідомили про підозру й оголосили в розшук. За версією слідства основним мотивом злочину став той факт, що Наумов заважав Нескоромному повернутися на високу посаду в керівництві СБУ.