Китай розробляє експериментальну технологію модифікації погоди, здатну покрити площу в мільйони квадратних кілометрів та послабити наслідки кліматичних змін. Система буде готовою для використання для аграрних потреб країни вже в 2025 році, проте експерти побоюються, що її можуть застосувати для агресивних цілей.
Про це повідомляє CNN.
За попередніми оцінками, розробка може покрити до 5,5 млн кв. км — це в півтора рази більше за площу Індії. На території такого масштабу Китай зможе штучно викликати дощ або сніг. Система також зможе захистити від граду, покращити сільське господарство або допомогти в боротьбі зі стихійними лихами на кшталт лісових пожеж, екстремально високих температур або посух.
Китай давно намагається контролювати погоду для захисту аграрних об’єктів та забезпечення чистого неба під час урочистих подій — зокрема в Пекіні розсіяли хмари напередодні Олімпіади 2008 року, щоб зменшити смог та упередити дощі під час змагань.
Концептуально технологія розсіювання хмар відома протягом багатьох десятиліть — вона полягає у введенні невеликої кількості йодиду срібла в хмари з високою вологістю, що призводить до опадів.
За даними цьогорічного дослідження Національної наукової фундації США, розсіювання хмар може посилити снігопади на великій території, якщо цьому сприяють атмосферні умови. Це була перша наукова праця, яка довела, що технологія дійсно працює — раніше було складно відрізнити штучні опади від природних.
Китай з 2012 року проводить масштабні інвестиції в технологію модифікації клімату — зокрема торік вона допомогла знизити шкоду від граду на 70%. Такі здобутки викликають занепокоєння, зокрема в сусідній Індії, де сільське господарство дуже сильно залежить від мусонів, цикл яких вже був збитий внаслідок кліматичних змін.
Індія та Китай вже мали цього року наймасштабніший прикордонний конфлікт за останні десятиліття в гімалайських горах. В Індії ширяться побоювання, що Китай може використати свою технологію модифікації клімату для майбутніх конфліктів.
Попри те, що головною задачею технології є вирішення власних кліматичних проблем Китаю, експерти говорять про можливість виходу подібних практик за межі країни. Торік Національний університет Тайваню заявив, що відсутність належної координації у використанні подібних систем може призвести до нічим не обмежуваної «крадіжки дощів» у сусідів.
«Наукові свідчення та політичне виправдання модифікації погоди не є предметом широких дискусій у Китаї. Крім того, схильність керівництва до технологічного втручання для приборкання різних погодних систем рідко заперечується альтернативними точками зору», — йдеться в науковій роботі.
Деякі експерти припускають, що успіх Китаю в модифікації погоди може привести до більш амбітних геоінженерних проєктів в той час як країна страждає від впливу кліматичних змін. Радикальні рішення на кшталт розсіювання атмосфери відбивними частками теоретично може знизити температури, але також може призвести до масштабних непередбачуваних наслідків.
«Без регуляції зусилля однієї країни можуть вплинути на інші країни», — зазначає кліматична експертка Дханашрі Джаярам з Маніпалського університету в Індії. На її переконання, Китай готовий розгорнути широкомасштабні схеми геоінженерії для подолання наслідків кліматичних змін та досягнення своїх цілей у Паризькій кліматичній угоді.
- У серпні в Каліфорнії, в національному парку Долина Смерті зафіксували найвищу за всю історію Землі температуру — 54,4 градуса.
- Наприкінці липня в Арктиці зафіксували температурний рекорд — на архіпелазі Шпіцберген спостерігали +21,7 градуса. Зазвичай на архіпелазі температура не піднімається вище +8 градусів.
- У Карпатах за зиму 2019—2020 року не було жодної лавини. Сезон виявився аномально теплим і малосніжним.