У Нідерландах під час чергового дня судових слухань у справі про збиття рейсу MH17 слідчі презентували отримані дані з радарів та супутників, а також розповіли, як відкинули усі альтернативні версії ураження літака.
Трансляція засідання триває у YouТube, також про це пишуть журналісти у своїх Twitter, які перебувають на слуханнях.
Спочатку прокурор Тійс Бергер розповів про дані, які були отримані слідчими з радарів. Він пояснив публічно принципи та механіку роботи радарів, а також розповів про експертів, яких залучали для дослідження інформації. Прокурор підкреслив, що існують первинні та вторинні дані радарів — перші фіксують радіохвилі від будь-яких літальних об’єктів, а другі — лише від передавачів на борту літаків.
Слідчими було встановлено, що рейс МН17 під час збиття потрапляв у зону дії кількох українських та російських радарів — як цивільних, так і військових. Тому нідерландські прокурори звернулися до РФ та України із офіційними запитами щодо надання цих даних.
Україна не надала первинні дані, а лише вторинні. Це пояснюється тим, що три найближчі цивільні радари не працювали у момент збиття літака — радар у Донецьку був захоплений бойовиками, так само як і радар в Артемівську, а радар у Чугуєві був на плановому ремонті. Водночас був ще один цивільний радар у Дніпрі, однак рейс МН17 не потрапив у зону його дії. Слідчі здійснили запит і на військовий радар, який був під Харковом.
Усі українські радари не підтвердили наявність будь-яких винищувачів біля літака, так само як і ракет. Однак експерти запевняють, що непотрапляння ракети на радари не свідчить про те, що її не було, на відміну від відсутності винищувачів.
Росія ж показала дані зі своїх радарів під час пресконференції 21 липня 2014 року, на яких було зображено наявність винищувача біля рейсу МН17. На запит прокуратури Нідерландів РФ надала скомбіновані первинні та вторинні дані радарів. Однак слідчі наполягали на передаванні саме «сирих» даних із російських радарів. У Росії ж запевняли, що вони не збереглися.
Через деякий час із РФ повідомили, що дані з одного з радарів знайшлися. На цих даних жодних винищувачів біля літака МН17 не було виявлено. Так само не було виявлено і ракет.
Що стосується супутникових даних, то прокурори зверталися до багатьох країн, зокрема США, Росії та Китаю. Китайський супутник, який пролітав у цей момент над місцем збиття, був вимкнений. США відмовилися надавати слідчим повні дані, однак продемонстрували свої супутникові знімки нідерландському прокурору у справах тероризму та підтвердили меморандум, який був ним описаний. Водночас росіяни надали лише низькоякісний знімок над населеним пунктом Зарощенське, звідки, за версією Росії, начебто стріляв ЗРК «Бук», який був під контролем українських військових.
Після цього прокурори розповіли про розгляд альтернативних версій. Однією із них була атака з повітря, яка не підтвердилась даними супутників та радарів. Також вони зазначили, що літак мав достатню кількість пального, а погодні умови були сприятливими.
Також розглядалася версія і можливого вибуху всередині літака, однак її спростували експерти. Про це свідчить характер пошкоджень на фюзеляжі літака та уламки, які були вилучені із жертв катастрофи.
- Пасажирський літак компанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 з Амстердаму в Куала-Лумпур, збили 17 липня 2014 року біля окупованого Тореза Донецької області зенітним ракетним комплексом «Бук» російського виробництва. Усі пасажири і члени екіпажу — разом 298 осіб — загинули.
- Росія свою причетність до катастрофи літака спростовує, але висуває суперечливі версії події. Спочатку вона заявляла, що «Боїнг» збив український військовий літак, а у вересні 2018 року почала стверджувати, що його збила українська ракета з комплексу «Бук».
- Міжнародна слідча група (Joint Investigation Team — JIT) висунула звинувачення у причетності до катастрофи росіянам генерал-майору Сергію Дубинському (позивний «Хмурий»), полковнику Олегу Пулатову («Гюрза»), полковнику Ігорю Гіркіну (Стрєлкову) та українцю Леоніду Харченку («Крот»).
- 8 червня у справі про збиття над Донбасом літака МН17 розпочався другий блок слухань. Він триватиме з 8 червня до 3 липня. Попередній блок завершився 23 березня 2020 року.