Засновник Telegram Павло Дуров оголосив про припинення розробки блокчейн-проєкту TON (Telegram Open Network).
У своєму каналі Дуров написав, що причина закриття проєкту — проблема з владою США, а саме — рішення суду за позовом Комісії з цінних паперів і бірж (SEC), який заборонив випуск кріптовалюти Gram.
Telegram працював над блокчейн-проєктом і Gram близько двох з половиною років. Тепер криптовалюта заборонена для обігу не тільки в США, але і в усьому світі. Таке рішення Дуров назвав несправедливим.
«Це судове рішення має на увазі, що інші країни не мають суверенітету вирішувати, що добре, а що погано для їхніх власних громадян [...]. США можуть використовувати свій контроль над доларом і глобальною фінансовою системою, щоб закрити будь-який банк або банківський рахунок у світі [...]. На жаль, ми — 96% населення світу, що проживає в інших місцях, — залежні від 4%, що проживають у США», — заявив Дуров.
- У серпні Telegram анонсував запуск Gram. Особливістю цієї блокчейн-платформи мала стати велика швидкість транзакцій. Криптовалюти, реалізовані на блокчейн-платформах початкових поколінь, через низьку швидкість транзакцій більше підходять для інвестування, ніж для використання як платіжний інструмент. Приміром, Bitcoin може забезпечити лише 7 транзакцій на секунду на всіх користувачів, Ethereum — 15. Швидкість блокчейн-платформи Gram, імовірно, становитиме мільйони транзакцій на секунду. За задумом розробників, Gram повинен стати криптоаналогом Visa і MasterСard.
- У вересні 2019 року Telegram почав тестувати свою блокчейн-платформу Telegram Open Network. Тестову версію виклали у відкритий доступ, а правила користування криптовалютним гаманцем Gram опублікували на сайті Telegram.
- У жовтні Комісія з цінних паперів і бірж США оголосила про накладення тимчасової заборони на два офшорні підприємства, які можуть проводити первинне розміщення токенів на території США та за кордоном. Це зупинило випуск кріптовалюти. У комісії уточнили, що творці TON не зареєстрували продаж і подальший обіг криптовалюти, чим порушили положення американського Закону про цінні папери від 1933 року.