Директор Інституту національної пам’яті Антон Дробович дав інтервʼю виданню «Громадське». У ньому він розповів, чи підтримує скасування 9 травня як вихідного дня, та про долю пам’ятників Щорсу та Ватутіну.
Дробович наголосив, що до скасування 9 травня як офіційно вихідного дня потрібно підійти з наукової точки зору — провести опитування, спитати громадян, порадитись з експертами.
«Я не бачу ніякої необхідності прив’язувати вихідний до 9-го. Можна зробити 8-го, можна скасувати. З точки зору національної пам’яті, це питання другорядне», — сказав Дробович.
На питання, чи не шкодує він, що круглу дату закінчення Другої світової війни — 75 років — не вдалося відзначити помпезно та урочисто, відповів, що ця звичка святкувати викликає багато сумнівів.
«Головне зрозуміти й пам’ятати, що ця війна насправді зробила. Що це 50—85 мільйонів жертв. Тому про що відзначати? Цей помпезний формат — це совок».
Про пам’ятник Ватутіну
Дробович зазначив, що пам’ятник не підпадає під декомунізацію, тому що це частина могили.
«Усі наявні в нас дані, включно зі свідченнями членів родини Ватутіна, говорять, що там вона є. Це ще окрема історія про цю могилу, яка у свій час буде опублікована і викличе багато реакцій, які не завжди в поганому світлі говорять про полководця. Я б закликав бути дуже поміркованими […] Важко собі уявити більш вдалу картинку для пропаганди Росії, де покажуть, які українці варвари — руйнують могили військових. Це насправді постріл в ногу», — сказав Дробович.
Також він додав, що родина Ватутіна та спільнота міста Києва має вирішувати, переносити могилу на цвинтар чи залишити.
На питання про внесення в закон про декомунізацію правок, що дозволять декомунізувати пам’ятники діячам Другої світової війни та могили, Дробович наголосив, що не можна «через коліно» змінити закон, «щоб якась купка людей була задоволена».
«У нас багато суперечливих постатей. Хтось на нацистів служив, офіцером нацистським був, потім боровся за Україну. Були такі люди, які, навпаки, вважали, що вони в лавах Червоної армії борються за Україну. Оце проблема, про яку треба говорити — потрібен консенсус. Не можна, щоб сьогодні одні 15% населення накидали всім іншим свою картинку, а завтра інші 15% — свою», — додав він.
Про пам’ятник Щорсу
Дробович вважає, що перш ніж демонтувати пам’ятники, потрібно вирішити, що буде на їх місці.
«Оцей цвинтар пустих монументів, які маємо по багатьох населених пунктах — це просто ганьба. Це удар по гуманітарній безпеці. Хочете щось демонтувати, в перше чергу, придумайте, що там має бути. Або ж треба прибрати постамент і поставити клумбу. Інакше це свідчить, що руйнівники прийшли, а толку нуль», — заявив Дробович.
«Якщо йдеться про високохудожній пам’ятник Щорсу, який є частиною ансамблю бульвару, то якщо з’явиться якась притомна альтернатива, не думаю, що буде велика проблема її втілити. Бо інакше — повалили і що? Він десь буде валятися і весь бульвар буде стояти з голим постаментом».
Дробович каже, що ліві активісти, які категорично проти демонтажу пам’ятника, пропонують встановити надувну скульптуру, яка обіймає Щорса.
«Якщо суспільство готове запропонувати конструктивні рішення — нехай пропонує. Часто ліві активісти […] пропонують взагалі асиметричний хід, а саме переозначення. Наприклад, під Щорсом зробити якихось надувних покемонів, які знівелюють його комуністичний пафос. Або надувну скульптуру, яка обнімає Щорса. Але мені здається, що найспокійнішим варіантом було би перемістити Щорса в музей монументальної пропаганди», — сказав він.
Про скорочення бюджету Інституту нацпам’яті
Дробович розповів, що з Інститутом не погоджували скорочення бюджету, який зменшили майже удвічі — зі 139 до 65 млн грн.
«Ні з нами, ні з багатьма іншими міністерствами нічого не погоджували, рубонули та й все […] Скасовані видатки на будівництво Галузевого державного архіву репресивних органів. Тобто місця, де буде найбільша у світі збірка справ КДБ і загалом репресивних органів. Це проєкт міжнародного рівня, надзвичайно важливий. Суттєве скорочення видатків на будівництво музею Революції Гідності. Зараз триває перерозподіл, бо разом з Музеєм Голодомору це одна бюджетна стаття», — розповів він.
- Дробович також розповів про ставлення до нової команди Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» на чолі з режисером Іллею Хржановським.