Учені зазначають, що метановий потік, який був зафіксований ще марсоходом Curiosity, можливо був випущений з розколу у вічній мерзлоті, який містить бульбашки газу. Про це пише The Guardian.
Оскільки метан розсіюється досить швидко, то через складність спостереження за атмосферою Марса багато науковців поставили під сумнів попередні дослідження, які спиралися на один набір даних. Нині міжнародна група експертів порівняла зразки з двох окремих космічних апаратів, взятих за один день у 2013 році, щоб знайти незалежні докази метану на Червоній планеті.
Науковці провели два паралельних експерименти, щоб визначити найбільш імовірне джерело метану на Марсі — крижаний покрив на схід від кратера Гейла, який довгий час вважався висохлим озером.
«Це дуже цікаво, і до певної міри несподівано. Дві абсолютно незалежні лінії досліджень вказували на одну й ту саму ділянку найбільш імовірного джерела метану», — прокоментував виданню Марко Джуранна з римського Національного інституту астрофізики.
Європейський зонд Mars Express виміряв 15,5 частин на мільярд в атмосфері над кратером Гейла 16 червня 2013 року. Наявність метану в околицях було підтверджено зразками, взятими на 24 години раніше марсоходом Curiosity NASA.
Використовуючи ці дані, Марко Джуранна та група науковців розділили місцевість навколо кратера на сітки розміром 250 на 250 квадратних кілометрів. Потім одне дослідження провело мільйон змодельованих компʼютером сценаріїв викидів для кожного розділу, а інша група вивчила зображення поверхні планети на предмет особливостей, повʼязаних на Землі з виділенням метану.
На думку науковців, найбільш імовірним джерелом був шар замерзлого метану під породою, який періодично викидає газ в атмосферу. Проте італійський дослідник Джуранна заявив, що, хоча метан є ознакою життя на Землі, його присутність на Марсі не обовʼязково є свідченням чогось такого на Червоній планеті.
- Американське аерокосмічне агентство NASA провело успішні льотні випробування дрона-гвинтокрила, призначеного для місії на Марсі. Він досить мініатюрний і важить 1,8 кг. Апарат встановлять на Червоній планеті в лютому 2021 року.
- Нове дослідження глобальної гідросистеми Марса показало, що басейни річок тут в середньому колись були глибші та ширші, ніж на Землі. І це робить історію зі зникненням води на Червоній планеті незрозумілою і ще більш загадковою.
- Автоматична станція InSight зафіксувала на Марсі зниження температури під час затемнення Сонця супутником Червоної планети Фобосом.