Національний банк України (НБУ) почав позапланово перевіряти банки, які обслуговували клієнтів, що вносили заставу до Вищого антикорупційного суду України (ВАКС).
Про це йдеться в офіційній заяві НБУ за результатами розгляду звіту наглядових дій регулятора стосовно Сенс Банку у 2022—2026 роках.
Українські банки перевірять на дотримання вимог фінансового моніторингу під час обслуговування клієнтів, які вносили застави до ВАКС. Назви та кількість банків НБУ не розкриває.
Раніше НБУ окремо розпочав позапланову перевірку Сенс Банку. Регулятор перевіряє можливе втручання в автоматизовану банківську систему під час операцій із заставою.
Водночас із заяви НБУ випливає, що вони почали перевіряти діяльність керівництва Сенс Банку ще у травні. 1 травня там ініціювали адміністративне провадження щодо голови правління Сенс Банку Олексія Ступака. Намагалися зʼясувати його можливу причетність до непрозорих управлінських практик і таємних протоколів, які використовувалися в банку до націоналізації.
7 травня НБУ розпочав адміністративне провадження стосовно голови наглядової ради Сенс Банку Миколи Гладишенка, щоб оцінити його відповідність кваліфікаційним вимогам до незалежних директорів.
У травні — червні НБУ також звертався до НАБУ, САП та Офісу генерального прокурора, щоб отримати інформацію про процесуальний статус Гладишенка у кримінальних провадженнях та дані, необхідні для оцінки його незалежності. Правоохоронці не надали цю інформацію, пославшись на таємницю досудового розслідування.
19 серпня НБУ визнав Гладишенка таким, що не відповідає вимогам щодо незалежності, та вимагав від уряду припинити його повноваження.
Загалом, за даними НБУ, у 2022—2026 роках регулятор провів у Сенс Банку три інспекційні перевірки, шість перевірок у сфері фінансового моніторингу та три перевірки щодо санкційного і валютного законодавства. За результатами наглядових заходів НБУ направив 21 повідомлення до правоохоронних органів, Державної податкової служби та Держфінмоніторингу.
Операція «Форест Гамп»
19 серпня НАБУ та САП заявили, що викрили злочинну схему, яка організувала легалізацію 150 мільйонів гривень для сплати застави за одного з фігурантів справи «Мідас» — ексміністра енергетики Германа Галущенка.
За версією слідства, на початку червня учасники схеми отримали фактичний контроль над Сенс Банком і почали використовувати його для легалізації коштів. Їм повідомили про підозру за ч. 3 ст. 209 ККУ — легалізація грошей, отриманих злочинним шляхом.
Прокурор САП у перший день засідання суду назвав імена всіх фігурантів цієї справи, серед них:
- ексзаступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра;
- екснардеп Максим Микитась;
- чинний нардеп Вадим Столар;
- заступниця міністра юстиції Олена Ференс;
- гендиректор Директорату з питань правової політики ОП Віктор Дубовик;
- бізнесмен і колишній депутат Дніпропетровської облради Василь Астіон;
- ексголови наглядової ради та правління Сенс Банку Микола Гладишенко і Олег Ступак;
- начальниця департаменту державного Сенс Банку Людмила Снігур;
- повʼязані з Микитасем, за версією прокурора, люди — Валентин Єлізаров, Єгор Меркулов, Олександр Остапенко і Микита Тарковський.
Крім того, 20 серпня НАБУ та САП представили продовження цієї справи — операцію «Феміда» з тими ж фігурантами. Як встановили слідчі, за допомогою хакерів фігуранти зламували державні реєстри, підробляли документи та використовували «своїх» людей в Господарському суді й Мін’юсті, щоб захоплювати підприємства і нерухомість.