Радники Дональда Трампа сперечаються про те, коли та як слід заявити про перемогу США над Іраном. Через це публічні заяви Трампа про війну останнім часом мінливі.
Про це пише Reuters із посиланням на джерела.
Останніми днями Трамп відійшов від масштабних цілей, які проголошував на початку війни 28 лютого, і почав говорити, що розглядає конфлікт як обмежену кампанію, основні завдання якої вже виконані.
Утім, його сигнал лишається нечітким навіть для енергетичних ринків, які різко реагують на заяви американського президента. У середу, 11 березня, на мітингу в Кентуккі він сказав: «Ми виграли війну», але відразу додав: «Ми ж не хочемо піти надто рано? Нам треба довести справу до кінця».
Економічні радники та чиновники, зокрема з Міністерства фінансів і Національної економічної ради, попередили Трампа, що нафтовий шок і зростання цін на бензин можуть швидко підірвати підтримку війни всередині США.
Політичні радники, зокрема керівниця апарату Білого дому Сюзі Вайлз та її заступник Джеймс Блер, теж наголошують на політичних ризиках. Вони радять президенту визначити перемогу вузько і показати, що операція обмежена та майже завершена.
Натомість «яструби» закликають продовжувати військовий тиск на Іран. Серед них — сенатори-республіканці Ліндсі Грехем і Том Коттон, а також медіакоментатор Марк Левін. Вони вважають, що США повинні завадити Ірану отримати ядерну зброю та жорстко реагувати на атаки на американських військових і судноплавство.
Третю позицію займає популістська база Трампа та такі фігури, як стратег Стів Беннон і телеведучий Такер Карлсон. Вони закликають не втягуватися у ще один затяжний конфлікт на Близькому Сході.
«Він дозволяє «яструбам» думати, що кампанія триває, ринкам — що війна може скоро закінчитися, а своїй базі — що ескалація буде обмеженою», — сказав один з радників Трампа.
У Білому домі ці твердження заперечують. Прессекретарка Керолайн Левітт заявила, що матеріал ґрунтується на «плітках і припущеннях анонімних джерел», які не беруть участі в обговореннях із президентом.
Війна на Близькому Сході
Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. У цих атаках загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — приблизно 40 ключових високопосадовців. Нового аятолу обрали 8 березня, ним став Моджтаба Хаменеї — син загиблого Алі Хаменеї.
Іран у відповідь почав атакувати балістичними ракетами Ізраїль та американські бази в країнах Перської затоки: Бахрейні, Кувейті, Катарі та ОАЕ. Деякі іранські дрони й ракети поцілили по обʼєктах інфраструктури та житлових кварталах арабських країн.
The Wall Street Journal повідомляв, що президент Дональд Трамп заявив своїм помічникам, що підтримає ліквідацію нового верховного лідера Ірану, якщо той відмовиться виконувати вимоги США.
Через конфлікт майже зупинився рух танкерів через Ормузьку протоку. Це вузький морський коридор між Іраном та Оманом, який зʼєднує Перську затоку з Індійським океаном. Саме через неї проходить близько пʼятої частини світового експорту нафти — десятки мільйонів барелів щодня. Ринки відреагували на це миттєво: нафта, газ і дорогоцінні метали зросли в ціні, а нафта підскочила вище $100 за барель.