Європейська комісія високо оцінила стійкість України та її відданість європейському шляху попри війну. Разом з тим ЄК фіксує низку системних проблем, насамперед у сфері антикорупційної політики, судочинства та свободи медіа.
Про це йдеться у звіті, опублікованому на офіційному сайті Єврокомісії.
Документ охоплює період із 1 вересня 2024 по 1 вересня 2025 року. У ньому Єврокомісія відзначила, що Україна продовжує виконувати рекомендації для початку переговорів про вступ, демонструючи «значну стійкість і сильну відданість реформам».
Однак у Брюсселі закликали Київ до «подальшого і стабільного прогресу» в забезпеченні верховенства права та незалежності антикорупційних інституцій.
Антикорупційна сфера
Щодо антикорупційної сфери, у Єврокомісії відзначили «обмежений прогрес». У документі згадується ухвалений у липні 2025 року закон, який «демонтував важливі гарантії незалежності НАБУ та САП». Попри те що ці гарантії були відновлені після протестів і тиску міжнародних партнерів, у ЄК наголошують: спроби втручання у роботу антикорупційних органів залишаються тривожною тенденцією.
«Антикорупційні інституції та громадські організації повідомляють про зростаючий тиск із боку державних структур, зокрема через кримінальні розслідування та законодавчі ініціативи, які можуть підірвати прозорість», — йдеться у звіті.
Єврокомісія також попереджає про законопроєкти, які подаються під виглядом захисту бізнесу чи національної безпеки, але фактично обмежують доступ до публічних реєстрів і можуть знизити ефективність антикорупційних розслідувань.
ЄК рекомендувала Україні гарантувати повну незалежність НАБУ і САП, розширити юрисдикцію антикорупційних органів на всі високоризикові посади та посилити автономію Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, зокрема у справах щодо народних депутатів без погодження генпрокурора.
Сфера судочинства
У сфері судочинства Єврокомісія констатувала «певний прогрес», проте зауважила, що системні проблеми залишаються.
Зокрема, парламент досі не призначив кандидатів до Конституційного суду, які пройшли міжнародну перевірку, що затримує його оновлення. Крім того, у звіті йдеться, що посада генерального прокурора залишається політизованою.
Окремо ЄК звернула увагу на ухвалений у липні 2025 року закон, який дозволяє призначати прокурорів без конкурсних процедур. Такий підхід, за оцінкою Комісії, знижує рівень прозорості та підзвітності у сфері правосуддя.
Також Брюссель фіксує гострий дефіцит кадрів у судах — понад дві тисячі вакансій залишаються незаповненими. Водночас відзначено «зростаючий опір» залученню міжнародних експертів до конкурсних і кваліфікаційних комісій.
Державне управління
У реформі державного управління Україна продемонструвала «хороший прогрес», зокрема у цифровізації, реформі системи оплати праці та покращенні якості надання послуг.
Єврокомісія підкреслила, що навіть під час воєнного стану Верховна Рада та уряд зберігають ефективність у роботі, що свідчить про інституційну зрілість держави.
Водночас звіт фіксує окремі випадки ймовірного тиску на антикорупційних активістів. Комісія закликала українську владу оперативно реагувати на такі інциденти, «щоб зберегти довіру громадянського суспільства до процесу реформ».
Економічна сфера
Водночас Європейська комісія позитивно оцінила економічний блок, зафіксувавши «хороший прогрес» у формуванні функціонуючої ринкової економіки.
У звіті підкреслено, що українська економіка залишається стійкою, спираючись на зважену макроекономічну політику, підтримку міжнародних партнерів і гнучкість приватного сектора. Банківська система продовжує функціонувати стабільно.
ЄК також відзначає прогрес України у здатності витримувати конкурентний тиск ЄС, що є одним із ключових критеріїв вступу до спільного ринку.
Свобода вираження поглядів
У розділі про свободу вираження поглядів Єврокомісія відзначила позитивні зміни, зокрема стабільне фінансування суспільного мовника та прозоре переобрання його керівництва. Також позитивно оцінено ухвалений у січні 2025 року закон, який розширив доступ журналістів до парламентських засідань.
Водночас документ фіксує випадки переслідування журналістів, особливо тих, хто займається розслідуваннями на місцевому рівні. ЄК закликала Україну посилити захист медіа і забезпечити оперативне розслідування випадків залякування.
У звіті підтверджено завершення двосторонніх скринінгових зустрічей між Україною та ЄС у вересні 2025 року. Рекомендації Комісії узгоджені з основними пріоритетами Ukraine Plan.
Віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка назвав цьогорічний документ «найкращим звітом про розширення за три роки», зазначивши, що Єврокомісія вперше офіційно визнала системний характер українських реформ.
«Звіт підтвердив, що Україна має значущий прогрес на шляху до членства. Ми готові якісно імплементувати всі рекомендації у співпраці з ЄС», — заявив Качка.
- Україна разом з Молдовою синхронно рухаються шляхом євроінтеграції: обидві країни завершили скринінг законодавства і паралельно переходять до наступних етапів переговорів. Водночас Марта Кос зазначала, що ЄС розглядає варіант відокремити Молдову від України в процесі вступу через блокування з боку Угорщини.
- У квітні 2025 року уряд угорського премʼєра Віктора Орбана закликав угорців голосувати проти членства України в ЄС у національному опитуванні. Результати цього голосування оприлюднили 26 червня — угорська влада стверджує, що 95% угорців проти вступу України до ЄС.
- Данія закликала посилити тиск на Угорщину через порушення засадничих принципів Європейського Союзу. Міністерка в справах Європи Марі Бʼєрре заявила, що Копенгаген домагатиметься активізації процедури за статтею 7 Договору про ЄС — її ще називають «ядерною опцією», бо вона дозволяє обмежити права країни-члена, зокрема позбавити її голосу в Раді ЄС.
- 30 вересня Україна і ЄС завершили скринінг українського законодавства для переговорів про вступ до Євросоюзу.