Очільник Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський каже, що не швидше як за півтора року у відомстві проведуть переатестацію працівників, доберуть основний кадровий потенціал — технічно має бути сформований орган, у якому працюють 4 000 навчених фахівців, здатних розслідувати саме економічні злочини. І тоді, за його словами, відомство почне виходити на те, щоб усю підслідність, яка є за ним, розслідували спеціалізовані працівники Бюро.
Про це Олександр Цивінський розповів у інтервʼю виданню «Дзеркало тижня».
За словами Цивінського, «це дійсно виклик і надзвичайно цікавий управлінський челендж». Він розповів, що вже підготували й розпочали роботу з інформуванням міжнародних партнерів, які підпадають під критерії закону і мають надати своїх представників.
Цивінський пояснює: для того щоб провести переатестацію у встановлений законом строк, треба створити комісії й завершити процес максимум за 18 місяців.
На його думку, потрібно щонайменше чотири комісії. Зараз у БЕБ працює 1 281 людина, й кожна має пройти переатестацію, а для цього потрібно достатньо часу для кожного співробітника.
«Відповідно, ми очікуємо допомоги, сприяння та розуміння з боку міжнародних партнерів у тому, щоб нам оперативно надали по шість представників у комісію. Якщо буде чотири комісії, це 24 представники від міжнародного блоку. Я дуже сподіваюся, що все вибудується максимально швидко, щоб ми могли запустити процес без затримок», — каже голова БЕБ.
Він також розповів, що по шість членів кожної комісії [всього в комісії 12 людей] він призначатиме сам, але вони не будуть працівниками БЕБ.
За його словами, це мають бути «авторитетні громадяни України»: представники адвокатського середовища, громадських організацій, медіа. Цивінський каже, що зараз веде консультації.
Як комісія ухвалюватиме рішення? Голова БЕБ пояснює, що має бути сім за або сім проти, і серед них три голоси мають дати міжнародники. Якщо проголосували шість за й шість проти, то це означатиме, що рішення не ухвалили.
За словами Цивінського, члени комісії мусять шукати між собою консенсус і знайти алгоритм, коли є сім голосів у той чи інший бік.
«Важливо розуміти також, що, ухвалюючи будь-яке рішення, комісія має дотримуватися правової процедури. Інакше це може призвести до судових процесів і виплат за незаконні звільнення. Українська сторона несе велику юридичну відповідальність за правильну організацію процесу», — каже він.
Цивінський додає, що розраховує на «екологічну» переатестацію — тобто з повагою до працівників. У питаннях забезпечення процесу — від секретаріату до технічних моментів — очільник Бюро сподівається на підтримку донорів.
Він наголошує на тому, що якщо працівники БЕБ збиратимуть матеріали на допомогу членам комісії, це буде «некоректно й неетично».
Конкурсна комісія у БЕБ
Цивінський каже, що паралельно з переатестацією у Бюро запустять конкурсну комісію, яка працюватиме за таким же механізмом, проте матиме свої особливості. Зокрема, окрім міжнародників, у ній братимуть участь представники БЕБ.
«Тому що відбиратимемо людей до підрозділів за компетенцією, залучаючи тих, хто може фахово провести процес. Також сюди включатимуть тих, хто пройшов переатестацію або призначений мною», — розповів очільник відомства.
Щодо фінансування, то БЕБ працює і з донорами, і з урядом.
«БЕБ на сьогодні доведені такі фінансові показники бюджету, які не передбачають ні набору додаткових людей, ні фінансової рівності з іншими правоохоронними органами, що встановлена законом, аби ми змагалися креативом, розумом і командним духом, щоб могли залучати якісних спеціалістів. Бюджет БЕБ не передбачає жодних достатніх капітальних витрат ні для побудови окремої єдиної інформаційної системи, ні для побудови інституції взагалі», — каже Цивінський.
За його словами, для того щоб БЕБ повністю охопило свою підслідність і показало зовсім інший формат роботи, уряду треба виконати закон, передбачити те фінансування, яке необхідне для БЕБ за законом.