Словенія першою серед країн Європейського Союзу заборонила в’їзд до країни двом міністрам уряду Ізраїлю — очільнику Міністерства національної безпеки Ітамару Бен-Гвіру та міністру фінансів Бецалелю Смотричу.
Про це повідомили у словенському уряді.
Там пояснили, що обидва посадовці публічно закликали до насильства проти палестинців, підтримували примусове виселення людей із Західного берега та просували ідею розширення незаконних ізраїльських поселень.
У Любляні заявили, що дії та висловлювання міністрів суперечать рішенню Міжнародного суду ООН, який у липні 2024 року визнав ізраїльську політику на окупованих територіях незаконною.
До цього санкції проти Бен-Гвіра та Смотрича вже запровадили Велика Британія, Австралія, Канада, Нова Зеландія та Норвегія.
Що відбувається в секторі Гази
Активні бойові дії між Ізраїлем і ХАМАС тривали з 7 жовтня 2023 року.
У середині січня 2025 року Ізраїль і ХАМАС досягли домовленостей про припинення вогню в Газі та звільнення заручників.
Однак у ніч на 18 березня Ізраїль відновив бойові дії в секторі Гази. Відповідальність за відновлення бойових дій Ізраїль поклав на ХАМАС — нібито бойовики відкинули всі пропозиції про продовження перемирʼя. Тож надалі будь-які переговори з ХАМАС, якщо і будуть вестися, то тільки «під вогнем» — тобто Ізраїль відмовляється від припинення вогню як умови для початку нових переговорів.
Уже 18 травня Армія оборони Ізраїлю почала «масштабні» наземні операції в секторі Гази.
Наприкінці травня США запропонували план 60-денного припинення вогню в секторі Гази. Він включає звільнення 28 ізраїльських заручників — живих і мертвих — в обмін на звільнення 1 236 палестинських в’язнів і передачу останків 180 загиблих палестинців.
Проте тоді сторони так і не домовились. Дональд Трамп 2 липня знову заявив, що Ізраїль погодився на умови 60-денного припинення вогню в Газі. WSJ з посиланням на джерела 5 липня написала, що ХАМАС погодився на основні пропозиції угоди. Перемовини тривають.