Руанда й Демократична Республіка Конго підписали 27 червня мирну угоду за посередництвом США. Вона передбачає, що руандійські війська повинні залишити східну частину Конго протягом 90 днів. Також обидві країни мають у такий самий термін запустити програму економічної інтеграції.
Про це пише Reuters, ознайомившись із копією документа.
Агенство зазначає, що на переговорах представники Конго погодилися не наполягати на негайному виведенні руандійських військ, що дозволило дійти до підписання угоди.
Угода є результатом переговорів, які проходили за участю адміністрації президента США Дональда Трампа. Вона також покликана залучити значні західні інвестиції в цей африканський регіон, де є багато корисних копалин — зокрема тантал, золото, кобальт, мідь і літій. Тепер країни мають три місяці на запуск рамкової програми «для розширення зовнішньої торгівлі та інвестицій, пов’язаних із регіональними ланцюгами постачання критично важливих мінералів».
Reuters
Угода також передбачає, що Руанда й ДР Конго знизять ризики в ланцюгах постачання корисних копалин і створять спільні виробничі ланцюги «в партнерстві, за потреби, зі США та американськими інвесторами».
«Ми, Сполучені Штати, як частину цієї угоди отримуємо багато прав на видобуток копалин у Конго. Вони неймовірно вшановані можливістю бути тут. Вони й гадки не мали, що потраплять сюди», — додав він.
Ще одна умова угоди – створення спільного механізму безпеки між Руандою і Конго протягом 30 днів. Також мають реалізувати попередній план з моніторингу та перевірки виведення руандійських військ протягом трьох місяців.
Армія ДР Конго має завершити операції проти збройного угруповання Демократичні сили звільнення Руанди (FDLR), яке базується в Конго, але складається з колишніх солдатів і бойовиків, причетних до геноциду в Руанді у 1994 році.
Міністр закордонних справ Руанди назвав угоду поворотним моментом, а очільниця МЗС Конго заявила, що після цього має бути справжнє розведення сил. Після підписання угоди Трамп зустрівся з обома міністрами в Білому домі й передав їм листи-запрошення для президентів Руанди і Конго — Поля Кагаме і Фелікса Чісекеді — приїхати до Вашингтону для підписання ширшого пакета домовленостей, який його радник Масад Булос назвав «Вашингтонською угодою».
Reuters
Міністр Руанди попросив Трампа бути й далі залученим, бо попередні угоди так і не були реалізовані. Трамп у відповідь попередив, що «будуть дуже серйозні санкції — фінансові й інші».
Це не перша спроба досягти мирної угоди. Минулого року перемовники сторін двічі досягали угоди за посередництвом Анголи, але уряди обох країн не схвалили їх. Тодішні плани передбачали виведення руандійських військ і спільні бойові дії проти повстанців з «Демократичних сил звільнення Руанди». Після активізації бойових дій у березні 2025 року Ангола відмовилася від функції посередника.
Тоді ДР Конго звернулася по допомогу до США. В обмін на неї запропонували укласти угоду про корисні копалини — подібну до угоди між Україною та США. Схід країни має величезні запаси міді, кобальту та урану.
У травні Financial Times писала, що конголезькі урядовці очікують, що угоду зі США про корисні копалини підпишуть наприкінці червня. На перемовинах обговорювали надання американським компаніям доступу до родовищ в обмін на інвестиції в інфраструктуру та шахти, а також дії, спрямовані на завершення конфлікту в східних регіонах країни.
У травні радник Трампа Масад Булос сказав, що США хочуть, щоб мирна угода і договори про корисні копалини були підписані одночасно цього літа.
Марко Рубіо зазначив, що глави держав Конго і Руанди приїдуть до Вашингтону за кілька тижнів, щоб фіналізувати остаточну угоду. Однак текст, підписаний 27 червня, дає сторонам три місяці на те, щоб створити рамку для збільшення торгівлі та інвестицій, пов’язаних з видобутком стратегічно важливих копалин.
За інформацією джерела Reuters, іншу частину домовленостей підпишуть окремо — на іншій церемонії в Білому домі, дату якої поки не визначили. Але важливо, щоб спочатку був прогрес у паралельних переговорах, які проходять у Досі. Там триває посередництво між урядом Конго і повстанцями M23. Саме прогрес у цих перемовинах є ключовим для підписання економічної угоди.
- Бойові дії між урядовими силами ДР Конго і повстанцями з М23 загострилися наприкінці січня 2025 року. За кілька тижнів повстанці здійснили найбільший з 2003 року наступ і захопили Гому та Букаву — ключові міста на сході країни. За оцінками уряду ДРК, загинуло понад дві тисячі людей. ООН заявляє про 900 загиблих, з них понад 20 — співробітники миротворчої місії. Міжнародні гуманітарні організації попереджають про ризик виникнення епідемій — у регіоні нестача води і продуктів, а тіла вбитих просто лежать на вулицях.
- ООН звинувачувала Руанду в підтримці повстанців M23, але країна це заперечувала. Проте в неї були непорозуміння з Конго, і вони сягають ще часів геноциду в 1994-му. Здебільшого рух М23 складається з етнічних тутсі й заявляє, що захищає інтереси цього народу й меншин, які розмовляють кінярвандою — офіційною мовою Руанди. Вони нарікають на погрози з боку бойовиків хуту.
- Руанда відкидає звинувачення Конго, ООН і західних держав про те, що тисячі її військовослужбовців воюють на боці M23. Влада країни каже, що захищається від загрози з боку ополчення хуту.