Президент США Дональд Трамп не був зацікавлений в зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським. Це стало однією з причин, чому він достроково залишив саміт G7 у Канаді, який проходив 16—17 червня.
Про це пише Financial Times із посиланням на людей, обізнаних у цьому питанні.
Видання зазначає, що на рішення президента США покинути саміт достроково також вплинуло роздратування президентом Франції Емманюелем Макроном, який 15 червня відвідав Гренландію і виступив проти планів Трампа взяти її під контроль. Макрон став першим іноземним лідером, який відвідав острів після погроз Трампа про анексію, писало Le Figaro.
До зустрічі лідерів G7 видання Axios писало, що Трамп і Зеленський планували зустрітися у другий день саміту G7 в Канаді, який був зосереджений на підтримці України. Проте президент США достроково покинув захід, тоді офіційною причиною назвали ескалацію на Близькому Сході між Іраном та Ізраїлем.
На тлі того, що американський президент покинув зустріч лідерів G7 достроково, НАТО скоротило майбутній саміт до однієї робочої сесії, щоб «Трамп не занудьгував і не пішов раніше».
Спочатку планували, що саміт триватиме три дні, але тепер його скоротили до однієї робочої сесії тривалістю дві з половиною години. У ній візьмуть участь 32 лідери, які обговорюватимуть зобов’язання стосовно витрат в рамках НАТО. Також у вівторок відбудеться неформальна вечеря, яку організують король і королева Нідерландів.
Один із чиновників пояснив, що головна мета полягає в тому, щоб зробити саміт якомога коротшим і максимально зосередженим, із мінімальними можливостями для перешкод.
Старший віцепрезидент Німецького фонду Маршалла Клаудія Мейджор під час заходу FT Live у Берліні в четвер зауважила, що тривалість сесії скоротили з двох днів до двох годин, тож, на її думку, це можливо, і вона сподівається, що це спрацює. Водночас вона зазначила, що більше не намагається передбачити дії Трампа.
- Президент США Дональд Трамп неодноразово вимагав у європейських лідерів вкладати більше грошей в НАТО. Раніше він говорив, що «заохочуватиме» Росію «робити все, що завгодно» з країнами-членами НАТО, які не виконали своїх фінансових зобовʼязань перед Альянсом.
- За планом, розробленим генеральним секретарем Марком Рютте, союзники мають зобовʼязатися витрачати 3,5% ВВП на основні оборонні витрати до 2032 року та додаткові 1,5% — на повʼязані витрати, зокрема у сфері кібербезпеки та інфраструктури, суміжної з обороною. Згодом кінцевий термін перенесли на 2035 рік. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес написав генеральному секретарю НАТО Марку Рютте, що виступатиме проти плану з підвищення цільового показника витрат на оборону до 5%. Це обговорять на саміті Альянсу.
- Станом на 2024 рік лідерами Альянсу за витратами на оборону за відсотком від ВВП були Польща (4,12%), Естонія (3,43%), США (3,38%), Латвія (3,15%), Греція (3,08%).