Іран готується відхилити останню пропозицію США про ядерну угоду, назвавши її «неприйнятною» й такою, що не відповідає національним інтересам Тегерану.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на високопоставленого іранського дипломата, близького до переговорної команди.
За словами дипломата, пропозиція, передана міністром закордонних справ Оману під час його нещодавнього візиту до Тегерану, не враховує ключових вимог Ірану. Це, зокрема, повне та негайне зняття санкцій, а також визнання права Ірану на збагачення урану для мирних цілей. Натомість США пропонують поступове скасування санкцій і наполягають, що треба припинити збагачення урану на іранській території.
Іранська сторона вважає, що така позиція США є односторонньою і нереалістичною. Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї неодноразово підкреслював, що переговори з Вашингтоном не мають сенсу, поки зберігається політика «максимального тиску» і загроза військового втручання.
Останніми тижнями відбулося кілька раундів непрямих переговорів між Іраном і США за посередництва Оману, проте суттєвого прогресу не досягли. Тегеран відкидає вимогу повністю відмовитися від збагачення урану та заявляє, що це потрібно для програми мирного атому.
На тлі економічної кризи і зростання внутрішньої напруги Іран прагне підписати угоду, яка б дозволила зняти санкції та розморозити активи. Однак, за словами іранських дипломатів, нинішня пропозиція США не відповідає цим цілям і, ймовірно, її офіційно відхилять найближчим часом.
Напередодні, 1 червня, The Wall Street Journal повідомила, що американська адміністрація непевна, що робити з подальшою санкційною політикою проти Ірану. Минулого тижня прессекретарка Білого дому Каролін Лівітт видала директиву про призупинення всіх нових санкційних дій щодо Ірану. За словами джерела, близького до Білого дому, кампанія «максимального тиску» президента Трампа зараз застопорилася. Деякі чиновники адміністрації вважають, що це лише політика уповільнення та вивчення санкційних дій, допоки тривають ядерні переговори. Інші стурбовані й здивовані цією паузою.
Що передувало
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив кампанію «максимального тиску»: нові санкції проти іранського режиму, щоб отримати суттєві поступки з його боку.
Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців Адміністрація президента США стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».
Після переобрання на другий термін Трамп поновив кампанію «максимального тиску». У березні Axios повідомляв, що американський президент дав Ірану два місяці для досягнення нової ядерної угоди.
Автор: Олександр Булін