Литва вийде з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін — таке рішення ухвалив парламент країни.
Про це повідомив литовський мовник LRT.
За вихід із конвенції проголосували 107 депутатів. Утрималися троє, проти ніхто не голосував. Для виходу Литви з конвенції була потрібна підтримка щонайменше 85 парламентарів.
Вихід із конвенції набуде чинності через шість місяців після рішення парламенту.
Оттавську конвенцію в 1997 році підписали 164 країни. Держави-учасниці зобовʼязалися ніколи не застосовувати, не розробляти, не виробляти та не передавати протипіхотні міни, а також знищити всі наявні у них запаси. Україна ратифікувала її 27 грудня 2005 року, ставши державою-учасницею з 1 червня 2006 року. На момент підписання Україна володіла п’ятим у світі за кількістю арсеналом протипіхотних мін, поступаючись лише Китаю, Росії, США і Пакистану. Вони, як і Індія, до договору не приєдналися.
У березні 2025 року міністри оборони Латвії, Литви, Естонії та Польщі рекомендували владі своїх країн вийти з конвенції. Вони зазначали, що ситуація з безпекою в регіоні «істотно погіршилася», а військові загрози країнам НАТО, які межують з Росією і Білоруссю, «значно зросли».
Латвія, Литва та Естонія ще на початку 2024 року допускали, що можуть вийти з договору, щоб зміцнити свою оборону перед потенційною російською агресією. У підсумку країни вирішили збільшити запаси протипіхотних мін. У середині квітня вихід із конвенції підтримав сейм Латвії.
- На початку березня 2025 року Литва вийшла з Конвенції про заборону касетних боєприпасів — через загрозу з боку Росії. Про намір вийти з конвенцій про заборону протипіхотних мін і касетних боєприпасів говорив і премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск.