Литва 6 березня офіційно вийшла з міжнародної конвенції, що забороняє купівлю, використання і виробництво касетних боєприпасів
Багато суббоєприпасів не вибухають одразу і лишаються на землі як небезпечні «міни». Вони можуть вибухнути пізніше, наприклад, якщо на них наступить людина або наїде техніка. Через це касетні боєприпаси часто загрожують цивільним навіть після кінця воєнних дій.
Про це повідомив литовський мовник LRT.
Парламент Литви підтримав вихід із Конвенції ще в липні 2024 року, а восени країна надіслала до Організації Обʼєднаних Націй необхідні документи. Сьогодні, 6 березня 2025 року, рішення набуло сили.
Литовська влада пояснює, що касетні боєприпаси активно використовує Росія. Тому для стримування потенційного агресора Литві необхідний весь доступний арсенал озброєння.
Критики касетних боєприпасів переконані, що вони загрожують цивільному населенню — такі снаряди складно контролювати. Однак литовська влада обіцяє мінімізувати можливі негативні наслідки, зокрема оперативно збирати боєприпаси, що не розірвалися, після військових операцій.
Крім того, Литва може вийти з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін — рішення про це хочуть ухвалити найближчими місяцями. Міжнародні правозахисні організації критикують ініціативу Литви про вихід з обох конвенцій, попереджаючи про загрозу для цивільного населення.
Найбільші виробники й власники касетних боєприпасів — США, Росія і Китай — не є членами цієї конвенції.