Парламент Латвії 16 квітня ухвалив в остаточному читанні законопроєкт про вихід країни з Оттавської конвенції, яка забороняє використання, накопичення і виробництво протипіхотних мін.
Про це повідомляє Delfi.
Вихід Латвії з цієї конвенції підтримали 66 депутатів. Проти проголосували 14 парламентарів з партій «За стабільність» і «Латвія на першому місці». Двоє утрималися, ще троє не голосували.
Країна має намір вийти з Оттавської конвенції одночасно з Естонією, Литвою та Польщею — у березні цього року країни заявили, що хочуть вийти з неї.
У спільній заяві країни зазначили, що після ратифікації Конвенції безпекова ситуація в регіоні кардинально погіршилася. Військові загрози для країн, що межують із Росією і Білоруссю, значно зросли. Тож держави переглянуть усі безпекові заходи, аби стримати можливу агресію.
Міністри оборони країн підкреслюють, що попри вихід із Конвенції країни залишатимуться відданими міжнародному гуманітарному праву. Фінляндія теж оголосила про вихід з цієї конвенції.
- Оттавську конвенцію ухвалили 3 грудня 1997 року, а набула чинності вона 1 березня 1999 року. Україна ратифікувала її 27 грудня 2005 року, ставши державою-учасницею з 1 червня 2006 року. На момент підписання Україна володіла пʼятим у світі за кількістю арсеналом протипіхотних мін, поступаючись лише Китаю, Росії, США та Пакистану.
- На початку березня Литва вийшла з Конвенції про заборону касетних боєприпасів — через загрозу з боку Росії. Про намір вийти з конвенцій про заборону протипіхотних мін і касетних боєприпасів говорив і премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск.