Київ і Варшава домовилися про два місця в Україні та Польщі, де вестимуть пошукові або ексгумаційні роботи жертв Волинської трагедії 1945 року.
Про це заявив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький в інтервʼю Укрінформу.
Зараз країни узгоджують логістичні питання стосовно місць, де проводитимуть роботи, а також хто братиме в них участь. Гарантії безпеки для учасників робіт — це ключове питання, над яким працюють обидві країни.
Міністр зазначив, що торік у грудні створили українсько-польську групу, яка займається складними питаннями двосторонніх відносин. Уже було три зустрічі, остання — 30 березня. На ній Київ і Варшава обмінялися списками місць, де хотіли б проводити пошукові, дослідницькі та ексгумаційні роботи.
Відповідаючи на запитання, чи варто в цьому році очікувати на дозвіл провести пошуково-ексгумаційні роботи, Точицький підкреслив, що сторони «працюють над цим питанням», зауваживши, що «це — дорога з двостороннім рухом».
За словами Точицького, зараз вирішують усі логістичні питання. Після того як країни проведуть перші пошукові або ексгумаційні роботи, Україна та Польща детально розкажуть про результати.
Волинська трагедія
У 1943—1944 роках на Волині відбувались масові вбивства поляків. Польський інститут нацпамʼяті називає офіційні дані про 120 тисяч загиблих поляків на Волині та в південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої, а також говорить про 5 тисяч убитих українців. Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч убитих українців і 35—40 тисяч убитих поляків.
Так само тривають дискусії щодо виконавців злочину й організаторів. У Польщі Волинську трагедію називають «різаниною», офіційно визнали «геноцидом», звинувачують Українську повстанську армію, однак із таким трактуванням не погоджуються в Україні.
Після того як Україна здобула незалежність, питання Волинської трагедії неодноразово порушували політики обох країн. Україна та Польща проводили спільні заходи для вшанування жертв і намагалися знайти точки порозуміння. Однак Польща у 2016 році визнала Волинську трагедію геноцидом, після чого дискусії загострилися. Детально про відносини Польщі й України та угоди країн в контексті Волинської трагедії — тут.
Питання Волинської трагедії також важливе в контексті української євроінтеграції. Очільник МЗС Польщі заявляв, що його країна порушить питання про ексгумацію польських жертв Волинської трагедії в першому розділі переговорів про членство України в ЄС.
Пізніше він заявив, що переговори щодо членства України в ЄС будуть складними, але «жодні питання, не повʼязані з членством у ЄС», не вплинуть на позицію Польщі.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також казав, що блокуватиме вступ України до ЄС, допоки не вирішиться питання ексгумації і памʼяті жертв Волинської трагедії. Цю позицію підтримав польський премʼєр-міністр Дональд Туск.
«Україна так чи інакше повинна буде виправдати польські очікування. Вона не буде членом ЄС без згоди Польщі», — сказав він.
У січні цього року стало відомо, що Україна вперше дозволила ексгумувати тіла польських жертв Волинської трагедії. Після того країни обмінялися списками місцин, де шукатимуть останки тіл. Польські медіа писали, що дозволи на пошук та ексгумацію в Україні видаватимуть окремо на кожне місце поховання.