Угорщина заблокувала спільне звернення ЄС про «вибори» в Білорусі

Автор:
Ліза Бровко
Дата:

Угорські представники заблокували спільне звернення країн Європейського Союзу про те, що вони не визнають так званих виборів президента Білорусі, на яких усьоме «переміг» Олександр Лукашенко.

Про це пише білоруська служба «Радіо Свобода» з посиланням на джерела у Брюсселі.

Оскільки у спільної заяви не було підписів представників усіх 27 країн ЄС, верховна представниця блоку із закордонних справ Кайя Каллас і єврокомісарка з питань розширення Марта Кос опублікували власну, у якій наголосили, що голосування 26 січня в Білорусі «не було ані вільним, ані чесним».

До проведення «виборів» Угорщина і Словаччина відмовлялися підписувати проєкт заяви від імені 27 країн ЄС, але згодом словацькі представники все ж поставили свій підпис. Угорщина лишилася єдиною, хто цього не зробив.

Угорський міністр закордонних справ Петер Сіярто був першим високопоставленим чиновником з країни Європейського Союзу, який відвідав Білорусь після початку репресій Олександра Лукашенка проти опозиції. Він регулярно навідується до Мінська. Так, у жовтні 2024 року Сіярто приєднався до конференції з питань євразійської безпеки в Білорусі, де критикував Євросоюз.

«Вибори» в Білорусі

Голосування пройшло 26 січня, у неділю. За даними ЦВК, за Олександра Лукашенка нібито проголосували 87,6% виборців. У МЗС України заявили, що Білорусь не має базових умов для проведення прозорих і чесних виборів, тому Київ не визнаватиме Лукашенка президентом.

Білорусь відмовилась від спостерігачів ОБСЄ, що є порушенням зобовʼязань країни, а також вирішила не відкривати за кордоном виборчі дільниці для голосування нібито через те, що там не буде «належних заходів безпеки», які створювали раніше.

У серпні 2020 року в Білорусі відбулися попередні «вибори» президента. За офіційними даними, з великим відривом переміг самопроголошений президент Олександр Лукашенко. Однак дані спостерігачів і опозиції кажуть, що перемогла опозиціонерка Світлана Тихановська.

Після цього білоруси закликали до перевиборів і вийшли на масштабні протести. Протести жорстоко придушували силовики, опозиція повідомляла про щонайменше вісьмох загиблих. Тисячі протестувальників і опозиціонерів були засуджені, під репресії також потрапили незалежні медіа і правозахисники.