Масштабна кібератака РФ: Мін’юст відновив ще один реєстр

Автор:
Анастасія Могилевець
Дата:

Для українців відновили можливість вносити дані про народження, шлюб, розлучення, зміну імені та смерть — запрацював Державний реєстр актів цивільного стану (ДРАЦС).

Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Усі документи, отримані в паперовій формі, поки реєстр тимчасово не працював, зараз вносять до електронної системи. Свідоцтва залишаються дійсними, а їхні цифрові копії невдовзі з’являться в реєстрі.

Вже завтра Мін’юст планує відновити обмін даними з іншими держорганами: Державною податковою службою, Пенсійним фондом і Міністерством оборони.

«Впродовж завтрашньої [5 січня] доби також запрацює низка онлайн-сервісів, доступних у «Дії». Знову стане можливим подання заяви на відстрочку від мобілізації для батьків трьох дітей до 18 років. Це означає, що ваші дані знову автоматично потраплятимуть до зазначених вище державних органів», — додали у відомстві.

  • Раніше Міністерство юстиції відновило роботу Єдиного реєстру довіреностей, Спадкового реєстру та Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів. Довіреності, заповіти та спадкові справи реєструють у звичайному режимі.

Що передувало

Масована атака на ресурси Міністерства юстиції України сталася 19 грудня. Це одна з наймасштабніших атак ворога за останній час. Зловмисники планували порушити роботу критично важливої інфраструктури, сказала очільниця відомства Ольга Стефанишина.

Роботу всіх реєстрів призупинили з міркувань безпеки. СБУ відкрила провадження за статтею 438 ККУ — порушення законів і звичаїв війни. Як основну розглядають версію про причетність до кібератаки хакерського угруповання ГРУ Росії. Представники СБУ досліджують, чи не стався витік даних.

Голова підкомітету з питань безпеки в кіберпросторі комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко вважає, що кібератаку на Мінʼюст могли здійснити за допомогою фішингу

Метод шахрайства, коли зловмисники видають себе за надійні організації чи людей, щоб змусити жертву надати конфіденційну інформацію (паролі, дані банківських карток тощо). Найчастіше здійснюється через фальшиві сайти, електронні листи або повідомлення.
або підкупу працівників, які мали доступ до реєстрів.