Міністерство закордонних справ України спростувало російські заяви про нібито причетність Києва до загострення безпекової ситуації в Сирії.
Про це йдеться в заяві МЗС.
«Україна, на відміну від Росії, беззастережно дотримується норм міжнародного права, принципів непорушності суверенітету та територіальної цілісності інших країн», — зазначили в МЗС.
У МЗС наголосили, що за погіршення безпекової ситуації в Сирії основну відповідальність несуть саме Москва разом з Іраном. А злочини режиму Башара Асада проти власного народу та його небажання забезпечити справедливий діалог всередині країни поставили під загрозу виживання Сирії як єдиної незалежної держави.
Що передувало
Активні зіткнення між повстанцями та сирійськими військами почалися 27 листопада. Наступ розпочали Революційні сили Сирії у «відповідь на місяці безперервних атак на цивільних» з боку режиму Асада в провінції Алеппо. Це стало найінтенсивнішими боями на північному заході Сирії з 2020 року, коли урядові війська захопили райони, що їх раніше контролювали бойовики опозиції. Це також найбільший наступ бойовиків опозиції на місто відтоді, як їх витіснили зі східних районів у 2016 році.
30 листопада Збройні сили Сирії оголосили про «тимчасове виведення військ» з Алеппо для підготовки контрнаступу проти опозиційних угруповань. Уже 1 грудня медіа написали, що війська Асада втратили контроль над Алеппо — вперше від початку військового конфлікту, що розпочався понад десять років тому.
Українська розвідка каже, що російські війська під час боїв у Сирії зазнають втрат. На цьому тлі РФ змінила командувача сил у регіоні — ним став генерал Олександр Чайко, який командував угрупованням російських військ у Сирії у 2017—2019 роках. У ГУР зазначили, що наразі відомо про «сотні» росіян, яких там вважають зниклими безвісти.
Громадянська війна в Сирії
Громадянська війна в Сирії триває з 2011 року. Вона розпочалася як локальне протистояння, що поступово переросло в повстання проти режиму Башара Асада. Із часом у неї втягнулись не тільки основні держави регіону, але й міжнародні організації, військово-політичні угруповання та інші країни.
Основні учасники конфлікту — регулярні військові формування, які виступають на боці президента Башара Асада, формування «поміркованої» сирійської опозиції, курдські регіоналісти, а також різні терористичні угруповання. Сторони конфлікту отримують військову допомогу від інших держав: підтримку урядовим силам надають Росія та Іран, тоді як сирійська опозиція отримує допомогу від західних держав, Туреччини та монархій Перської затоки.
Підтримуване Іраном ліванське угруповання «Хезболла» теж допомагало режиму Асада у громадянській війні та було присутнє в Сирії. Однак зараз воно зосередило свої сили в Лівані, щоб відбивати наступ Ізраїлю на півдні країни. За час цього зіткнення «Хезболла» втратила тисячі бійців, а також своїх командирів і лідера Хасана Насраллу.
Щодо підтримки Росії, то вона з 2011 року прийшла на допомогу президенту Башару Асаду. Росія відправляла в країну озброєння, яке накопичували сирійські війська, а також тримала там власні військові бази зі зброєю. У 2015 році росіяни почали воювати на території Сирії разом із бійцями «Хезболли». Зараз у соцмережах поширюють відео і фото, на яких нібито бійці із сирійської опозиції затрофеїли російську військову техніку, зокрема автомати й танки.