У Міністерстві закордонних справ заявили, що Україна з тривогою стежить за загостренням війни в Сирії, що може призвести до «непередбачуваних наслідків для регіонального миру та безпеки».
Про це йдеться у коментарі МЗС.
Україна вважає, що страждання сирійців (за 13 років війни понад 500 тисяч сирійців загинули, мільйони громадян Сирії стали біженцями й переселенцями) — це результат правління злочинного режиму президента Башара Асада, який перетворив країну на полігон, зокрема для російського та іранського режимів.
«Сирійський народ в його багатому релігійному та етноконфесійному розмаїтті заслуговує на гідне життя у вільній, сучасній, демократичній країні, де немає місця політичним репресіям та тиранії, тероризму, релігійному екстремізму та фундаменталізму, де панують верховенство права та повага до прав людини», — пишуть у МЗС.
Відомство покладає основну відповідальність за деградацію безпекової ситуації в Сирії на Москву й Тегеран.
Україна переконана, що шлях до стабільної і демократичної Сирії лежить через реалізацію положень резолюцій Ради Безпеки ООН 2254 та 2118 і загальнонаціональний інклюзивний діалог.
Що передувало
Активні зіткнення між повстанцями та сирійськими військами почалися 27 листопада. Наступ розпочали Революційні сили Сирії у «відповідь на місяці безперервних атак на цивільних» з боку режиму Асада в провінції Алеппо. Це стало найінтенсивнішими боями на північному заході Сирії з 2020 року, коли урядові війська захопили райони, що раніше контролювали бойовики опозиції. Це також найбільший наступ бойовиків опозиції на місто відтоді, як їх витіснили зі східних районів у 2016 році.
30 листопада Збройні сили Сирії оголосили про «тимчасове виведення військ» з Алеппо для підготовки контрнаступу проти опозиційних угруповань. Уже 1 грудня медіа написали, що війська Асада втратили контроль над Алеппо — вперше від початку військового конфлікту, що розпочався понад десять років тому.
Українська розвідка каже, що російські війська під час боїв у Сирії зазнають втрат. На цьому тлі РФ змінила командувача сил у регіоні — ним став генерал Олександр Чайко, який командував угрупованням російських військ у Сирії у 2017—2019 роках. У ГУР зазначили, що наразі відомо про «сотні» росіян, яких там вважають безвісти зниклими.
Громадянська війна в Сирії
Громадянська війна в Сирії триває з 2011 року. Вона розпочалася як локальне протистояння, що поступово переросло в повстання проти режиму Башара Асада. Із часом у неї втягнулись не тільки основні держави регіону, але й міжнародні організації, військово-політичні угруповання та інші країни.
Основні учасники конфлікту — регулярні військові формування, які виступають на боці президента Башара Асада, формування «поміркованої» сирійської опозиції, курдські регіоналісти, а також різні терористичні угруповання. Сторони конфлікту отримують військову допомогу від інших держав: підтримку урядовим силам надають Росія та Іран, тоді як сирійська опозиція отримує допомогу від західних держав, Туреччини та монархій Перської затоки.
Підтримуване Іраном ліванське угруповання «Хезболла» теж допомагало режиму Асада у громадянській війні та було присутнє в Сирії. Однак зараз воно зосередило свої сили в Лівані, щоб відбивати наступ Ізраїлю на півдні країни. За час цього зіткнення «Хезболла» втратила тисячі бійців, а також своїх командирів і лідера Хасана Насраллу.
Щодо підтримки Росії, то вона з 2011 року прийшла на допомогу президенту Башару Асаду. Росія відправляла в країну озброєння, яке накопичували сирійські війська, а також тримала там власні військові бази зі зброєю. У 2015 році росіяни почали воювати на території Сирії разом із бійцями «Хезболли». Зараз у соцмережах поширюють відео і фото, на яких нібито бійці із сирійської опозиції затрофеїли російську військову техніку, зокрема автомати й танки.