Монголія подала заяву до Міжнародного кримінального суду з проханням відсторонити суддів Сальваторе Айталу і Херардо Угальде Годінеса від ухвалення рішень у Палаті попереднього провадження II, бо вона визнала, що Улан-Батор порушив Римський статут, коли не заарештував Путіна.
Пленум суддів МКС одноголосно відхилив цю заяву, йдеться в рішенні.
Пленум суддів Міжнародного кримінального суду зазначив, що 31 жовтня 2024 року його повідомили про клопотання Монголії. Щоб розглянути клопотання, 15 листопада скликали пленарне засідання суддів. Його не підтримали.
Судді МКС 24 жовтня визнали, що Монголія, яка не заарештувала Путіна під час його візиту до країни і не передала суду, діяла всупереч Римському статуту.
Що передувало
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дітей у РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації українських дітей з окупованих територій України до Росії, що є воєнним злочином. Путін і Львова-Бєлова як офіційні підозрювані мають бути заарештовані у країнах, що ратифікували Римський статут. Де-юре для них закриті 123 країни, зокрема й Монголія, яка ратифікувала його у 2002 році.
Путін після видачі ордера виїздив тільки в Білорусь, Киргизстан, Китай, КНДР, Обʼєднані Арабські Емірати, Саудівську Аравію, Вʼєтнам та Азербайджан. Ці країни Римський статут не ратифікували, тому вони не зобовʼязані виконувати ордер МКС.
Однак під час візиту Путіна в Монголію 2—3 вересня (а це його перший візит до країни-члена МКС після видачі ордера на арешт) політика не заарештували. Як згодом пояснили в Монголії, нібито через залежність країни від російських енергопродуктів.