Монголія не може заарештувати очільника Росії Володимира Путіна, який перебуває із візитом, оскільки залежна від імпорту російських енергопродуктів.
Про це речник монгольського уряду заявив Politico.
Він каже, що Монголія енергетично залежна від РФ — 95% своїх нафтопродуктів і понад 20% електроенергії країна імпортує з Росії. Це нібито має «вирішальне значення» для існування Монголії.
«Монголія завжди дотримувалася політики нейтралітету в усіх своїх дипломатичних відносинах», — додав речник.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер про арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дітей в РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації українських дітей з окупованих територій України до Росії, що є воєнним злочином. Путін і Львова-Бєлова як офіційні підозрювані мають бути заарештовані у країнах, що ратифікували Римський статут. Де-юре для них закриті 123 країни, зокрема й Монголія, яка ратифікувала його у 2002 році.
Однак під час візиту Путіна в Монголію 2—3 вересня — а це його перший візит до країни-члена МКС після видачі ордера на його арешт — його не заарештували.
У Міністерстві закордонних справ України пообіцяли працювати з партнерами для того, щоб Монголія «мала наслідки» після того, як не заарештувала Путіна. Відмова Монголії виконувати обовʼязковий ордер Міжнародного кримінального суду назвали «важким ударом» по МКС і міжнародній системі кримінального правосуддя.
- Путін після видачі ордеру виїздив тільки в Білорусь, Киргизстан, Китай, КНДР, Обʼєднані Арабські Емірати, Саудівську Аравію, Вʼєтнам та Азербайджан. Ці країни Римський статут не ратифікували, тому вони не зобовʼязані виконувати ордер МКС.
- Торік Путін мав поїхати в Південно-Африканську Республіку на саміт БРІКС. Тоді ПАР, яка ратифікувала Римський статут, розглядала варіанти, як не виконувати ордер на арешт Путіна. Президент країни Сиріл Рамафоса заявляв, що арешт Путіна на саміті означатиме оголошення війни Росії. Утім, уряд ПАР таки звернувся до суду за ордером на арешт Путіна на випадок, якщо той прибуде в країну. Однак це сталося вже після того, як Кремль вирішив послати на саміт свого міністра закордонних справ Сергія Лаврова замість Путіна. Південна Африка довго працювала над тим, щоб умовити очільника РФ не їхати, зокрема пропонувала провести саміт онлайн. Усе, щоб не постати перед дилемою — арештувати чи не арештовувати.