У Міжнародному кримінальному суді визнали, що Монголія, яка не арештувала Путіна під час його візиту до країни і не передала суду, діяла всупереч Римському статуту. Палата попереднього провадження II вважає, що Улан-Батор не виконав прохання МКС співпрацювати в цій справі.
Про це повідомили в пресслужбі МКС.
Цим Монголія перешкодила Міжнародному кримінальному суду виконувати свої функції та повноваження, тому Палата передала справу до Асамблеї держав-учасниць. Асамблея вирішуватиме, що робити далі.
Також Палата підтвердила, що особистий імунітет, зокрема імунітет лідерів країн, не можна оскаржувати у МКС. Держави-учасниці та ті, хто визнає юрисдикцію Суду, зобов’язані заарештовувати та видавати тих, на кого є ордер на арешт, попри офіційну посаду чи громадянство.
Римський статут передбачає, що держави-учасниці повинні повністю співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом, щоб підтримувати його мандат.
Що передувало
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дітей у РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації українських дітей з окупованих територій України до Росії, що є воєнним злочином. Путін і Львова-Бєлова як офіційні підозрювані мають бути заарештовані у країнах, що ратифікували Римський статут. Де-юре для них закриті 123 країни, зокрема й Монголія, яка ратифікувала його у 2002 році.
Путін після видачі ордера виїздив тільки в Білорусь, Киргизстан, Китай, КНДР, Обʼєднані Арабські Емірати, Саудівську Аравію, Вʼєтнам та Азербайджан. Ці країни Римський статут не ратифікували, тому вони не зобовʼязані виконувати ордер МКС.
Однак під час візиту Путіна в Монголію 2—3 вересня (а це його перший візит до країни-члена МКС після видачі ордера на арешт) політика не заарештували. Як згодом пояснили в Монголії, нібито через залежність країни від російських енергопродуктів.