Станом на 2023 рік майже половина площі суходолу була надзвичайно засушливою принаймні один місяць. Тоді як у 1980-х роках середній такий показник становив лише 15%. Це погіршує епідемічну ситуацію на цих територіях та ускладнює доступ до прісної води.
Про це йдеться в дослідженні журналу Lancet Countdown on Health and Climate Change, пише BBC.
Так, 30% поверхні Землі перебувало в посушливому кліматі протягом трьох місяців або довше. Понад 40 років тому показник тримався на рівні 5%. Спекотна погода посилює випаровування води з ґрунту, що робить його ще сухішим. Водночас із цим збільшуються сильні опади в інших регіонах.
За останні 10 років на 61% суходолу дощів та злив побільшало порівняно з періодом 1961—1990 років. Нагріваються океани, тож більше води випаровується в атмосферу. Піднімається й температура повітря, завдяки чому воно утримує більше вологи. Це призводить до інтенсивних опадів.
Залишки річки Хабор у сирійському місті Хасаке.
BBC News
Про екстремальну посуху йдеться, коли протягом пів року опади вкрай рідкісні або волога випаровується з рослин і ґрунту дуже активно. Іноді — обидва цих фактори. Це негативно впливає на водопостачання, санітарію, продовольчу безпеку та здоров’я людей, а також на постачання енергії, транспорт і навіть економіку країн.
До бездощів’я призводить низка факторів, починаючи від природних погодних явищ до експлуатації землі людьми. Науковці зазначають, що спека викликає особливе занепокоєння у Південній Америці, на Близькому Сході та на Сомалійському півострові.
Торік кількість населення, яке недоїдало через посуху, збільшилася на 151 мільйон, як порівняти з 1990-ми роками. Смертність людей старше 65 років від спеки зросла на 167%.
Через нагрівання Землі та сильну вологість поширюються віруси, що їх переносять комарі. Випадки лихоманки денге сягнули піка, а малярію та гарячку Західного Нілу фіксують у регіонах, де ніхто не хворів раніше. Пилові бурі забруднюють повітря. Науковці очікують погіршення ситуації, якщо не вдасться скоротити викиди парникових газів в атмосферу.
- Протягом літа 2024 року в Києві госпіталізували 17 пацієнтів із гарячкою Західного Нілу. В Україні вірус відносять до I групи особливо небезпечних. За міжнародними стандартами ВООЗ хвороба належить до IV групи ризику.
Авторка: Анастасія Могилевець