Із 1 червня 2024 року до Свято-Михайлівської клінічної лікарні Києва госпіталізували 17 пацієнтів із гарячкою Західного Нілу.
Про це повідомила директорка Департаменту охорони здоровʼя КМДА Валентина Гінзбург.
Серед хворих — 10 чоловіків і 7 жінок. Це жителі різних районів столиці, двоє з них — мешканці Київської та Черкаської областей. Усі вони були у важкому стані. Трьох пацієнтів врятувати не вдалося через важке ускладнення гарячки — менінгоенцефаліт.
В Україні вірус гарячки Західного Нілу віднесений до I групи особливо небезпечних і, за міжнародними стандартами ВООЗ, належить до IV групи ризику. За своєю будовою вірус подібний до інших, що спричиняють енцефаліти, та до вірусу гарячки Денге.
Головним джерелом і резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є птахи — переважно перелітні. У їхній крові високі концентрації вірусу циркулюють від 14 до 200 днів.
Переносники захворювання — певні види комарів, що інфікуються, харчуючись кров’ю, а потім з укусами можуть заразити тварину чи людину. Вкрай рідко люди можуть заразитися через контакт із кров’ю хворих тварин.
Хвороба починається гостро — з ознобу і швидкого підвищення температури, що супроводжується симптомами інтоксикації (блювота, лихоманка, головні, болі у мʼязах і суглобах, запаморочення, діарея, слабкість тощо). Період гарячки триває від двох до шести днів. Загалом клінічний перебіг хвороби сприятливий. У важких формах може розвиватися менінгіт або енцефаліт.
«Специфічної терапії наразі не існує. Лікування симптоматичне. Тож поради звичайні: як і за будь-якого захворювання, при перших його ознаках звертайтеся до лікаря та лікуйтеся під наглядом фахівця, повідомляючи йому про всі зміни свого стану. А щоб мінімізувати ризики саме гарячки Західного Нілу, встановіть удома москітні сітки, використовуйте репеленти, на прогулянку (особливо до парків і лісових зон відпочинку) одягайте речі, що максимально прикривають тіло. Зі зниженням температури повітря та зникненням комарів небезпека гарячки знижується майже до нуля», — радить Гінзбург.