Депутати Верховної Ради України не ухвалили постанову № 11188 про дерусифікацію назв 333 українських населених пунктів. За проголосувало 208 нардепів із необхідних 261. Зараз нардепи пішли на погоджувальну раду, щоб потім повторно розглянути постанову.
Про це повідомили нардепи Олексій Гончаренко, Ірина Геращенко та Роман Лозинський.
Проти прийняття постанови про перейменування окремих населених пунктів та районів проголосувало 3 парламентаря від партії «Слуга народу».
Не голосувало 40 нардепів від партії «Слуга народу», 15 — від «Платформи за життя та мир», 3 — від «Європейської солідарноості», 2 — від «Батьківщини», 6 — від «Відновлення України», 2 — від «Довіри».
Роман Лозинський
Після проваленого голосування парламентарі блокували трибуну. За словами Геращенко, біля трибуни були представники усіх парламентських фракцій, окрім колишніх представників нині забороненої в Україні партії «Опозиційна платформа — За життя».
Парламентарі вимагали зібрати погоджувальну раду і повторно винести на розгляд постанову щодо декомунізації та деколонізації.
Серед 333 населених пунктів, зокрема, йдеться про Сєвєродонецьк на Луганщині (пропонують перейменувати на Сіверськодонецьк), Червоноград на Львівщині (пропонують перейменувати на Шептицький), Южноукраїнськ на Миколаївщині (пропонують перейменувати на Гард).
Перейменування в Україні
У 2022 році в Україні перейменували 9 859 топонімів і демонтували 145 пам’ятників, пов’язаних з російськими діячами.
- У серпні 2024 року мер Одеси Геннадій Труханов розкритикував перейменування топонімів у місті, які затвердила Одеська обласна військова адміністрація. Водночас очільник останньої Олег Кіпер наголосив, що нині в українському місті не місце вулицям, названим на честь людей, повʼязаних з Росією чи Радянським Союзом.
- У липні мер Дніпра Борис Філатов також виступив проти перейменування топонімів у місті, які затвердила Дніпропетровська ОВА. Філатов заявив, що «зараз міськрада Дніпра обирає законні процедури, як саме зупинити це божевілля», маючи на увазі перейменування.