Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн посилює тиск на країни ЄС, щоб вони висунули жінок до складу наступної Європейської комісії.
Про це пише Politico з посиланням на джерела.
Два чиновники ЄС вказали на ризик «збентеження» для інституції, яка публічно просуває гендерну рівність і виконує роль «комісара з питань рівності», якщо фон дер Ляєн суттєво не досягне паритетного представництва жінок і чоловіків у ЄК.
Така невдача, за їхніми словами, ризикує затьмарити той факт, що три найважливіші посади в ЄС обійматимуть жінки: фон дер Ляєн на посаді президентки Єврокомісії, естонка Кая Каллас на чолі зовнішньополітичної служби ЄС та президентка Європарламенту Роберта Мецола.
Як зазначає Politico, фон дер Ляєн стикається з несподіваним викликом, збираючи свою команду з 26 комісарів з країн-членів Європейського Союзу: досягнення гендерного паритету. Наразі національні столиці подали девʼять кандидатур жінок, окрім самої фон дер Ляєн.
Експерти та політики, які погоджуються з проханням фон дер Ляєн, кажуть, що її комісія може виявитися менш колегіальною і зрештою менш ефективною через недостатню кількість жінок за столом переговорів.
Раніше зусилля фон дер Ляєн вже призвели до того, що Бельгія в понеділок заявила, що надішле жінку-комісара, а Румунія погодилася замінити запропонованого нею комісара-чоловіка на жінку-комісара.
Троє дипломатів, які розмовляли з Politico, заявили, що фон дер Ляєн тиснула щонайменше на пʼять менших країн ЄС, включаючи Словенію та Мальту, щоб ті розглянули можливість заміни кандидатів-чоловіків, яких вони висунули, на кандидатів-жінок.
- Європейська комісія — вищий орган виконавчої влади Європейського Союзу, який приблизно відповідає ролі і функціям уряду в системах національних держав. На відміну від національних урядів, Єврокомісія також може виконувати функцію законодавчої ініціативи.
- Комісія складається з 27 членів, у тому числі президента і віцепрезидента. Хоча кожного члена призначає національний уряд, по одному від держави-члена ЄС, вони не представляють свою країну в ЄК. Однак на практиці вони іноді обстоюють національні інтереси своїх країн.