США не діляться з Україною розвідданими про цілі в Росії — Адміністрація президента Джо Байдена не хоче, щоб її сприймали як сторону, що сприяє наступу України на Курську область.
Про це пише The Wall Street Journal з посиланням на джерела серед українських військових і посадовців США.
Адміністрація Байдена, яка заявила, що не знала про український наступ до його початку, заборонила Україні використовувати американські ракети великої дальності ATACMS для ударів по російській території. Однак українські військові використовують американські бронемашини Bradley і Stryker у Росії, користуючись розширеними можливостями, які надали США для відповіді на травневий наступ росіян на Харківщині.
Деякі українські військові, які дислокувалися біля кордону з РФ, не знали про плани майбутньої операції в Курській області. Першими зайшли підрозділи радіоелектронної боротьби, щоб заглушити російську техніку та не дати росіянам визначити українські позиції чи перехопити їхні комунікації.
Прорив кордону очолювали 80 та 82 десантно-штурмові бригади — одні з найпотужніших підрозділів України, які оснащені американською бронетехнікою Stryker і німецькою Marder.
Українські військові прямують із Сумщини в бік Курської області.
The Wall Street Journal
Західна техніка виявилася обмеженою в застосуванні на полі бою на сході та півдні України, де через щільну замінованість землі та безпілотники маневрова війна майже неможлива. Але на Курщині українські механізовані війська мчали майже без опору. За кілька годин вони просунулися на кілометри вглиб РФ, проїжджаючи повз міста та села, але не атакуючи їх.
З українського боку кордону бійці відправляли ударні безпілотники, щоб уражати ворожі бліндажі, техніку, укріплення і солдатів. За словами оператора безпілотника, штурмові війська просувалися так швидко, що було важко за ними встигати.
За підрахунками аналітиків, які перевіряють опубліковані в інтернеті відео, за дев’ять днів після вторгнення Україна могла втратити десятки одиниць бронетехніки. Втрати серед військових невідомі, але неназваний військовий із 44 бригади сказав журналістам, що вони значно менші, ніж у минулорічному контрнаступі, в якому він брав участь.
Спочатку Росія покладалася на військову авіацію, щоб спробувати уповільнити український наступ, а також на легкоозброєні військові підрозділи. Україна застосовувала системи ППО, щоб стримати російську авіацію.
Також Україна намагалася протистояти загрозі російських керованих авіабомб — атакувала російські військові аеродроми. У перші дні операції Україна атакувала військовий аеродром у Липецькій області, що межує з Курщиною. Тому військові експерти називають бій, який вели українські сили, ближнім і глибоким водночас.
Щоб уникнути послаблення лінії фронту, Україна направила до Росії значну кількість військ із резервних сил, які створювала за підтримки Заходу для операцій наприкінці цього року та у 2025 році. У відповідь Росія вивела з України кілька бригад загальною чисельністю до 5 000 військових. Одна бригада була з Донецької області — це основний напрямок російського наступу, решта — з менш важливих районів.
Газета зазначає, що Росії, можливо, доведеться вивести більше військ з України, якщо вона хоче повернути території в Курській області.
Курська операція
Вперше про наступ Сил оборони в Курській області РФ стало відомо 6 серпня — тоді про це написали російські телеграм-канали та «військкори».
До 12 серпня Україна офіційно проведення операції в регіоні не підтверджувала, поки головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський не заявив, що Україна контролює майже 1 000 км² Курської області Росії. Точна кількість захоплених у полон росіян невідома, однак українські високопосадовці (зокрема Сирський) заявляли, що в окремі дні операції в полон здавалися сотні російських військових.
Для самооборони українські військові сформували буферну зону на території Курської області. Україна планує відкрити там гуманітарні коридори для евакуації цивільних, допустити представників ООН і Червоного Хреста та налагодити постачання продовольства і медикаментів.
Уже 15 серпня в Курській області Україна створила першу військову комендатуру в місті Суджа, яке повністю зачистили від російських військових.