У Сербії, Німеччині та Польщі пройшли акції з прапорами рф і символікою російської агресії

Автор:
Олександра Амру
Дата:

У сербській столиці Белграді відбувся марш «Безсмертний полк», присвячений Дню перемоги над фашизмом 9 травня. Хода відбулася в присутності сербських урядовців і послів росії, Білорусі, Азербайджану та Казахстану. Учасники маршу несли, серед іншого, російські прапори, георгіївські стрічки і символи російської війни проти України, як-от літери Z. Подібні акції відбулися в Німеччині і Варшаві.

Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.

Міністер у справах сімʼї Міліца Джурджевич Стаменковскі заявила на заході, що попри «складний політичний контекст сербсько-російську дружбу та союз неможливо згасити чи розірвати».

На чолі марширувальників ішов Ненад Попович — міністр без портфеля в уряді Сербії, який перебуває під санкціями США через звʼязки з росією. Вінок до памʼятника визволителям Белграда поклав також підсанкційний у США віцепремʼєр Александар Вулін.

Учасники ходи несли великий банер «Безсмертний полк Сербії», а також прапори росії, Білорусі та Сербії. Деякі також носили георгіївські стрічки і символи підтримки російського вторгнення в Україну, як-от літеру Z.

Подібні акції також відбулися у німецькій столиці Берліні і в польській Варшаві.

Кілька сотень людей забралося біля меморіалу радянським воїнам у берлінському Трептов-парку. Представники посольств Азербайджану, Казахстану, Киргизстану, Узбекистану та деяких інших країн, що входили до складу СРСР, поклали вінки до монумента на згадку про Другу світову війну, передає Deutsche Welle.

За кілька днів до цього поліція Берліну попередила про заборону демонстрації державних символів рф і георгіївських стрічок. Однак учасники акцій розташували символіку на вінках, які клали до меморіалів — імовірно, на квіти заборона не поширювалася. Дехто приніс георгіївські стрічки у вигляді прапорів та у петличках, поліція відібрала щонайменше два прапори — росії та СРСР.

На місці були і проукраїнські активісти. Вони розгорнули прапор України та принесли вінок із написом «До дня перемоги над окупантами: учора, сьогодні, завтра». При цьому їхні опоненти скаржилися на те, що російські прапори були заборонені, а українські — ні.

У Варшаві також біля Меморіалу радянським солдатам організували мітинг понад пів сотні проросійських активістів, повідомила «Радіо Свобода».

Вони тримали прапори рф, вигукували антиукраїнські гасла і «Слава путіну». Також співали російських пісень та мали на собі георгіївські стрічки.

До Меморіалу приїхав і посол росії в Польщі Сергій Андрєєв. Кілька десятків чоловіків у жилетках з назвою однієї з проросійських партій оточили дипломата і провели до памʼятника радянським військовим, де він поклав вінок квітів під вигуки, що на його руках кров убитих цивільних у Бучі та Ірпені.

Поряд з проросійським мітингом свою акцію протесту влаштували українські активістки. Близько тридцяти жінок, одягнених у біле вбрання, заляпане червоною фарбою, скандували «терористи» і «фашисти».

Також до Меморіалу радянським солдатам прийшло з десяток поляків з українськими прапорами. Вони кажуть, що прийшли підтримати Україну і що їх турбує російська пропаганда в Польщі.

В одного з учасників мітингу на підтримку України проросійські активісти забрали синьо-жовтий прапор.

  • У більшості країн Європи, а також у США і Великій Британії свято перемоги в Другій світовій війні вшановують 8 травня, оскільки 1945 року цього дня о 22:43 за центральноєвропейським часом підписали беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини. За московським часом капітуляцію підписали о 00:43 наступного дня — 9 травня.
  • До 2015 року в Україні, як і в інших країнах СНД, на офіційному рівні 9 травня святкували День Перемоги. У 2015 році Верховна Рада внесла зміни до законодавства: 8 травня встановили День памʼяті та примирення на честь усіх жертв Другої світової війни, а 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
  • Рік тому на сайті парламенту зʼявився текст законопроєкту № 9278 президента про встановлення 8 травня Днем памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років. Цей день, за пропозицією Зеленського, стане святковим, тобто неробочим, але лише після закінчення воєнного стану.