Німеччина виступає проти передачі російських активів Україні через побоювання, що це може спровокувати подання нових позовів проти неї за злочини під час Другої світової війни. Це також може спричинити позови проти інших європейських країн — за колоніалізм і рабовласництво.
Про це пише The Wall Street Journal з посиланням на німецьких посадовців.
Вимоги щодо репарацій за злочини Другої світової війни десятиліттями переслідували Німеччину, іноді погіршуючи її відносини із сусідами. Після Другої світової війни Берлін виплатив державам Антанти й тодішньому Радянському Союзу компенсацію за агресивну війну Німеччини.
За даними єврейських організацій, з 1952 року Німеччина виділила понад $90 мільярдів тим, хто пережив Голокост, та їхнім родинам. Заклики до подальших репарацій зʼявляються і зараз. З 2019 року Греція вимагала понад $300 мільярдів компенсації, а Польща, — $1,3 трильйона з 2022 року.
Німеччина каже, що її початкові повоєнні платежі та договір 1990 року, який закріпив кордони країни після її возз’єднання, врегулювали це питання. Тодішній Радянський Союз і США були підписантами договору, однак Польща, Греція та Італія не були залучені.
Останніми роками італійські суди Італії, до якої нацисти вторглися після краху фашистського режиму Беніто Муссоліні в 1943 році, присудили реституційні виплати сімʼям постраждалих від окупації. А деякі суди взагалі намагалися арештувати державні активи Німеччини в Італії, за що Німеччина подала на Італію до Міжнародного суду ООН.
«Берлін стверджує, що міжнародне право забороняє особам подавати позови проти держав в іноземних судах і що державні активи захищені від арешту. Порушення цього принципу у випадку росії підірве давню правову позицію Німеччини», — пише WSJ з посиланням на неназваних представників Берліну.
Крім того, Німеччина також пропонує використати заморожені російські активи як важіль впливу на росію, щоб у разі мирних перемовин змусити її віддати Україні окуповані території.
Голова аналітичного центру Pism Славомір Дебскі вважає, що Берлін може мати ще одну мотивацію для відмови арешту російських активів — так він захищає німецькі компанії, які все ще працюють у росії. За даними групи Leave Russia, яка виступає за вихід західних компаній з російського ринку, 272 німецькі компанії продовжують працювати в росії.
Американський юрист Барт Шевчик, який раніше консультував Європейську комісію та працював у Міжнародному суді, каже, що занепокоєння Берліну щодо створення прецеденту для справ про репарації необґрунтовані. За словами німецьких чиновників, канцлер Німеччини Олаф Шольц просто не хоче ризикувати в цьому питанні.
- ЄС від початку війни в Україні заморозив активи російського Центрального банку на понад €200 мільярдів. Наразі Сполучені Штати та Європейський Союз шукають юридичні можливості, щоб використати всі $300 мільярдів заморожених російських активів на користь України.
- Президент США Джо Байден хоче, щоб країни «Великої сімки» досягли прогресу в реалізації планів щодо використання заморожених російських активів на користь України до зустрічі лідерів у червні 2024 року. Байден у приватному порядку заявив своїм союзникам, що в разі програшу України міжнародний порядок буде перевернутий принаймні на наступні пʼять десятиліть.
- Financial Times писав, що Україна може в липні отримати першу частину доходів від заморожених в ЄС російських активів.