У 2023 році лідери сфери азартних ігор в Україні заробили 54,92 мільярда гривень. Це у 28 разів більше, ніж роком раніше — 1,94 мільярда гривень.
Про це повідомляє сервіс аналізу публічних даних Opendatabot.
До топу потрапили девʼять інтернет-казино, двоє з яких ще й займаються букмекерською діяльністю, та один лотерейний оператор.
Лідером стала компанія «Спейсікс» (бренд Cosmolot), дохід компанії у 2023 році перевищив показники попереднього року у 51 раз, досягнувши 27,95 мільярда гривень.
На другому місці топу розташувалась компанія «Фавбет» (бренд FAVBET). Її дохід у 2023 році збільшився у 425 разів та склав 9,79 мільярда гривень. Це найбільший приріст серед усіх компаній грального бізнесу, які потрапили до Індексу.
Також до топу ввійшли такі компанії:
- «Укр Гейм Технолоджі» (бренд PIN-UP) — торішній лідер рейтингу. Дохід зріс у чотири рази до 3,62 млрд грн;
- «Слотс Ю.Ей», якій належать два бренди інтернет-казино — SLOTOKING та 777. Дохід зріс у 103 рази до 3,4 млрд грн;
- «Вбет» (бренд VBET), дохід зріс у 19 разів до 3,1 млрд грн ;
- «Геймдев» (бренд SLOTS CITY) з доходом 2,5 млрд грн, що у 35 разів більше, ніж у 2022-му;
- «Фьорст Елемент» (бренд F1RST), дохід зріс у 43 рази до 2 млрд грн;
- «Лімон» (бренд ChampionCasino), з доходом у 1,42 млрд грн, що у 357 разів більше, ніж у 2022 році;
- «Нейтів АППС» (бренд Super Gra), компанія збільшила свій дохід у 55 разів та заробила 604 млн грн.
Українська національна лотерея (УНЛ) стала єдиним лотерейним оператором, який потрапив до Індексу. Її дохід збільшився у 2,5 раза минулоріч та склав 516 млн грн.
Ситуація з гральним бізнесом в Україні
У липні 2020 року Верховна Рада легалізувала гральний бізнес в Україні. Закон легалізує діяльність казино, букмекерських пунктів (зокрема в Інтернеті), залів гральних автоматів і організацію онлайн-покеру. До азартних ігор у казино парламент відніс рулетку, гру в карти, у кості та на гральних автоматах. У вересні 2020 року парламент створив Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) — це державний регулятор, що займається ліцензуванням і регулюванням сфери азартних ігор в Україні.
У 2023 році українці щодня витрачали в онлайн-казино майже 400 мільйонів гривень, або понад 12 мільярдів на місяць, про що писала «Економічна правда» з посиланням на Нацбанк. Під удар цієї індустрії найчастіше потрапляють військові, які потім страждають на лудоманію (гральна залежність).
Після цієї публікації у суспільстві почались жваві обговорення проблеми з азартними іграми, зокрема серед військових. 29 березня на вебсайті Офісу президента Володимира Зеленського зʼявилася електронна петиція про обмеження роботи онлайн-казино на час воєнного стану в Україні. Уже за кілька годин петиція зібрала необхідні для її розгляду президентом 25 тисяч підписів.
Автор петиції, військовослужбовець 59 бригади Павло Петриченко стверджує, що є непоодинокі випадки, коли залежні від ігор військові витрачають усі гроші на казино й беруть потім мікрокредити, заганяючи себе в боргову яму. Також вони здають у ломбарди дрони й тепловізори, що завдає шкоди не тільки їм, але й їхнім побратимам.
4 квітня Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики одностайно схвалив законопроєкт № 9256, який посилює контроль за гральним бізнесом. Він передбачає ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей і посилення вимог до реклами азартних ігор.