Рада легалізувала гральний бізнес

Автор:
Олег Панфілович
Дата:
Рада легалізувала гральний бізнес

Free-Photos / Pixabay

Верховна Рада ухвалила закон про державне регулювання грального бізнесу.

За це рішення проголосували 248 народних депутатів.

Документ легалізовує діяльність казино, букмекерських пунктів (зокрема в інтернеті), залів гральних автоматів та організацію онлайн-покеру. До азартних ігор в казино парламент відніс рулетку, ігри в карти та в кості, а також ігри на гральних автоматах. Букмекерська діяльність — це проведення парі (букмекерських парі та парі тоталізатора).

Казино розмістять у:

  • готелях категорії «пʼять зірок», де не менше 100 номерів (для Києва — не менше 150 номерів);
  • заміських комплексах відпочинку з двох або більше будівель загальною площею не менше 10 тисяч квадратних метрів з обов’язковим оснащенням готелем категорії «пять зірок»;
  • спеціальних територіальних гральних зонах, створених за рішенням Кабміну.

Спеціальною гральною зоною може бути територія за межами населених пунктів; територія населених пунктів поза межами житлових районів; територія, що потребує додаткового стимулювання її соціально-економічного розвитку. Загалом Кабмін може створити не більше п’яти таких зон.

На діяльність казино видаватиметься ліцензія на п’ять років. Для Києва її вартість становитиме 60 тисяч мінімальних заробітних плат на 1 січня відповідного року (283,4 млн грн у 2020 році), для інших населених пунктів і за межами населених пунктів — 30 тисяч мінімальних заробітних плат (141,7 млн грн).

Ліцензія на діяльність казино в мережі інтернет видається теж на п’ять років. Щорічна плата становить 6 500 мінімальних зарплат (30,7 млн грн). Вона не передбачає можливість проводити ігри в покер. Для цього потрібна окрема ліцензія.

Букмекерські контори

Пункти букмекерів розміщуватимуть у трьох-пʼятизіркових готелях з не менше ніж 25 номерами (для Києва — не менше 50 номерів), а також на іподромах.

Організаторам букмекерської діяльності заборонено приймати ставки:

  • на події та ігри, що мають ознаки лотереї; на віртуальні події та ігри;
  • на події, результат яких визначається за допомогою генератора випадкових чисел;
  • на події, що мають ознаки посягання на державний суверенітет і територіальну цілісність України, морально-етичні норми суспільства, конституційні права громадян.

Ліцензія на букмекерську діяльність видаватиметься на п’ять років за 30 тисяч мінімальних заробітних плат (141,7 млн грн). Щорічний розмір плати за ліцензію на букмекерський пункт становитиме 30 мінімальних зарплат (141,7 тис. грн).

Ігрові автомати

Зали ігрових автоматів зʼявляться в трьох-пʼятизіркових готелях з номерним фондом не менше 25 номерів (для Києва — не менше 50 номерів). Їх не можна відкривати в населених пунктах з населенням менше 10 тисяч осіб.

Ліцензія на зали гральних автоматів видається теж на п’ять років, коштує 7 500 мінімальних зарплат (35,4 млн грн). Щорічна плата за ліцензію становитиме шість мінімальних зарплат (28,3 тис. грн) за один гральний автомат.

В одному залі гральних автоматів має бути не менше 50 таких автоматів. Одна ліцензія дозволяє розмістити 250 гральних автоматів.

Для регулювання діяльності ігрового бізнесу створюється Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей. До неї входитимуть голови та шість членів, яких обиратимуть на конкурсі. Призначати та звільняти їх буде уряд.

Для контролю діяльності в сфері азартних ігор створять Державну систему онлайн-моніторингу. Організатори азартних ігор будуть зобов’язані підключити до неї гральне обладнання. До системи надходитиме інформація про всі прийняті та повернуті ставки, виплачені виграші, валовий дохід організатора азартних ігор. Усі операції в системі повинні фіксуватися в режимі реального часу із зазначенням моменту їх здійснення (до секунд).

Кому заборонять грати?

Згідно з законом, гравцями не можуть бути:

  • недієздатні та обмежено дієздатні особи;
  • особи, які не досягли 21 року;
  • особи, які відповідно до законодавства мають відповідні обмеження;
  • особи, які перебувають у стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння;
  • особи, визнані адміністрацією закладу небажаними;
  • особи, внесені до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

Також заборонити людині грати в азартні ігри зможе суд. Заборона накладатиметься на строк від шести місяців до трьох років. Крім того, особу зможуть щонайбільше на пів року вносити в Реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх. Це робитиметься за заявою членів сімʼї першого ступеня споріднення або законних представників. Особі заборонять грати, якщо:

  • людина витрачає на азартні ігри більше за свій особистий дохід;
  • її борги перевищують 100 прожиткових мінімумів (211,8 тис. грн на момент ухвалення закону);
  • вона не платить аліменти понад три місяці;
  • особа або члени її сімʼї отримують житлову субсидію чи пільги на сплату житлово-комунальних послуг.

Також документ запроваджує фінансові, адміністративні та кримінальні санкції за порушення грального законодавства.

  • У кінці червня Верховна Рада почала розглядати законопроєкт щодо легалізації в Україні грального бізнесу. До документа подали близько 3 500 поправок.
  • Перед цим Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що бачить корупційні ризики в законопроєкті (у редакції до другого читання).
  • Напередодні перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук на погоджувальній раді в парламенті заявив, що нардепи займаються «поправковим тероризмом», щоб блокувати роботу Ради та зірвати голосування за законопроєкт про легалізацію грального бізнесу.