У 2007 році стався збій ядерної програми Ірану — вийшли з ладу майже тисяча ультрацентрифуг, потрібних для збагачення урану. Ядерну програму відклали на роки. За цим стояв нідерландський інженер Ерік ван Саббен, який отримав завдання від американського ЦРУ та ізраїльського Моссаду.
Про це йдеться в розслідуванні нідерландської газети de Volkskrant.
Еріка ван Саббена завербувала Служба загальної розвідки та безпеки Нідерландів (AIVD) у 2005 році, коли він працював у транспортній компанії TTS у Дубаї, але потім перейшов до Arab Al-Jaber Group, перш ніж повернутися до TTS. Під час роботи в транспортній компанії він мав можливість доставляти спеціальне обладнання до Ірану. До того ж він мав дружину-іранку.
Ерік ван Саббен.
de Volkskrant
Водночас Служба загальної розвідки та безпеки Нідерландів стверджує, що не знала, як саме проводитимуть диверсію на іранському ядерному комплексі в Натанзі. Про цю операцію також не знали премʼєр-міністр, уряд і парламент Нідерландів, бо їм не доповіли про неї через побоювання політичних наслідків.
Ерік ван Саббен, імовірно, впровадив Stuxnet у компʼютерні системи ядерного комплексу в Натанзі, коли встановлював водяний насос або через USB-накопичувач. Чи знав він, що саме робить — невідомо, проте йому сказали, що дії будуть спрямовані проти іранської ядерної програми.
Stuxnet стала новою цифровою зброєю, створеною американськими й ізраїльськими спецслужбами. Спочатку вірус заразив компʼютери ядерного комплексу, а потім поширився за його межі. Компʼютерний вірус, який змушує клапани ультрацентрифуг закриватися в заданий час, не даючи газу виходити, був модифікований американцями та ізраїльтянами навесні 2009 року. Нова версія змогла поширюватися самостійно, не вимагаючи використання агентів для проникнення вірусу в іранську систему.
Тоді постала проблема, що він може заразити й заводи з виробництва низькозбагаченого урану по світу, зокрема в Нідерландах. Це стало першим випадком, коли країни розгорнули шкідливе програмне забезпечення. Геополітичні наслідки Stuxnet були великими. Зокрема, після витоку вірусу інші держави теж почали розробляти цифрову зброю.
Наприкінці 2008 року Ерік ван Саббен продовжував працювати в Дубаї й вирішив відвідати родину дружини в Ірані, але вже за десять днів «у паніці» покинув країну. За кілька днів, уже в 2009 році, інженер загинув — його мотоцикл зʼїхав з траси і перевернувся. Імовірно, це був нещасний випадок, проте джерело видання в розвідці Нідерландів вказує, що чоловік «заплатив високу ціну» за проведену операцію.
У цій історії ще залишається багато запитань. Наприклад, чи знав Іран про секретну роботу Еріка і чи розумів сам Ерік свою роль в операції, а також чому він швидко залишив Іран, коли приїздив до родичів дружини.
- Атаки на ядерний обʼєкт у Натанзі були і після 2007 року. Вночі 11 квітня 2021 року на підземному заводі в Натанзі сталася аварія. На ядерному обʼєкті, де відбувається збагачення урану, несподівано зникло світло. Іран заявив про терористичну атаку, а медіа повідомляли, що завод атакували хакери за завданням ізраїльського Моссаду. Ізраїль офіційно не підтвердив і не спростував своєї причетності.
- 10 квітня на заводі запустили нові центрифуги 164 IR-6 і 30 IR-5, які можуть швидше збагачувати уран. За запуском спостерігав президент Хасан Рухані. Він укотре заявив, що ядерна програма Ірану має виключно мирну мету і не спрямована на створення зброї.
- Пізніше виявилося, що аварія вивела з ладу понад тисячу центрифуг для збагачення і очищення урану, а також зруйнувала наземну енергосистему. Іран поклав відповідальність за аварію на Ізраїль.