У Раду подали законопроєкт, який відкриває нардепам шлях до КСУ без складання мандата. У судді мітять «слуга» та ОПзЖ

Зареєстрований у Верховній Раді новий законопроєкт про конституційну процедуру скасовує норму, яка зобов’язує депутатів складати мандат перед призначенням на посаду судді Конституційного суду.

Про це пише «Судово-юридична газета».

Законопроєктом пропонується виключити зі статті 11 закону «Про Конституційний суд» норму про те, що суддя КСУ не може бути призначеним на посаду, якщо є обраним на виборну посаду в органах державної влади чи місцевого самоврядування. Натомість пропонується встановити іншу вимогу — суддя КСУ на момент призначення не може бути громадянином іншої держави.

Водночас, у наступному абзаці цієї статті вказується, що суддя КСУ не може суміщати свою роботу з будь-якою посадою в державних органах чи органах місцевого самоврядування, а також статусом нардепа чи будь-якого іншого депутата. Також судді забороняється займатися підприємницькою, адвокатською та іншою оплачуваною діяльністю, крім викладання, науки або творчості.

На посаду судді КСУ претендують кілька нардепів, зокрема депутат від «Слуги народу» Ольга Совгиря та від «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Павленко.

У коментарі «Судово-юридичній газеті» Совгиря зазначила, що цією нормою законопроєкт приводить закон «Про Конституційний суд» до вимог Конституції.

«Перелік вимог до кандидата на посаду судді КСУ передбачений статтею 148 Конституції, в якій відсутні вищевказані заборони. Більше того, в Конституції передбачено, що суддя Конституційного Суду України набуває повноважень з дня складення ним присяги, а отже будь-які заборони на зайняття ним посад повинні застосовуватись вже після складення ним присяги і набуття повноважень», — пояснила вона.

До того ж, Конституція дозволяє нардепам протягом 20 днів відмовитися від мандату, якщо виникають обставини, які не дозволяють їм перебувати у статусі депутата.

• 27 жовтня Велика палата КСУ визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Пізніше стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя чиновників.
• 29 жовтня відбулися термінові засідання Кабінету міністрів і Ради національної безпеки та оборони. Після цього за розпорядженням уряду НАЗК з 00:00 30 жовтня відкрило доступ до реєстру електронних декларацій, який не працював із вечора 28 жовтня.
• 4 грудня Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації — депутати ухвалили законопроєкт, який передбачає штраф і обмеження волі, але не увʼязнення. У НАЗК розкритикували документ за мʼякість і попросили Зеленського накласти вето на закон.
• 9 грудня Венеціанська комісія опублікувала свій перший висновок щодо України — вона закликає відновити відповідальність за брехню в деклараціях та позбавляти волі в разі перевищення певного порогу. Також Венеціанська комісія порадила прописати в законі додаткові гарантії, які захистять суддів.
• 10 грудня Венеціанська комісія опублікувала другий терміновий висновок щодо України — зокрема, в ньому йдеться про необхідність поновлювати розгляд справ і можливість зменшувати кворум суду, а для відбору суддів — сформувати оцінювальну комісію, до якої б входили міжнародні експерти з питань захисту прав людини і представники громадянського суспільства.