Медіа: Польща поки не буде різко реагувати на створення Українського національного пантеону — чекатиме на список імен

Уряд Польщі не планує завчасно реагувати на законопроєкт Володимира Зеленського про створення Українського національного пантеону. У Варшаві чекатимуть остаточного вигляду проєкту і списку імен.

Про це пише польське медіа Onet з посиланням на джерела.

Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про створення Українського національного пантеону 28 червня. Це буде загальнонаціональне місце пам’яті, де вшанують найвидатніших українців, які зробили історичні внески для незалежності та розбудови України, для нації, війська, культури, мистецтва, науки, спорту, розвитку громадянського суспільства і релігії. У польському уряді вважають, що швидка реакція лише підвищить градус суперечки.

«Викликати посла чи надсилати ноту на даний момент не має сенсу. Ми не можемо дозволити українцям провокувати нас», — заявив польський високопосадовець.

За даними Onet, остаточний список тих, кого вшанують в Україні, матиме вирішальне значення — якщо туди внесуть людей, повʼязаних із Волинською трагедію та вбивствами цивільних поляків, у Польщі можуть відреагувати різко. За такого сценарію політичний тиск з боку польської правої опозиції і частини суспільства буде дуже сильним.

«Я не хочу називати конкретних імен, які зараз були б для нас неприйнятними, але ми вже отримуємо сигнали, що Степан Бандера може бути у списку. Це була б критична новина для наших відносин», — заявило джерело в польському уряді.

Польща має кілька варіантів, як відреагувати на «небажані» імена у списку українського національного пантеону. Зокрема, у Варшаві часто лунає аргумент про членство України в ЄС. Там впевнені, що Київ повинен чесно обговорити свою складну історію, погодити подальші ексгумації та виявити повагу до жертв. Однак Польща не блокуватиме підтримку України у війні з РФ, бо «це межа, яку Варшава поки що не має наміру переступати».

Проте з боку Варшави можливе погіршення відносин між країнами, менше контактів на найвищому рівні або вона виступатиме за жорсткіші умови у переговорах про майбутнє України в ЄС.

Погіршення відносин України та Польщі

26 травня Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА». У документі зазначено, що це зробили «для відновлення історичних традицій національного війська».

Це рішення українського президента викликало обурення в поляків. А 19 червня чинний президент Кароль Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі, якою його нагородив експрезидент Польщі Анджей Дуда. Зеленський згодом відправив свій орден у Польщу «Новою поштою».

Після цього від ордена відмовились три колишні українські президенти: Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Також від своїх інших польських нагород відмовилися керівник Офісу президента Кирило Буданов, голова МЗС Андрій Сибіга та експремʼєр Володимир Гройсман.

Також від Золотого Хреста Заслуги відмовився колишній депутат польського Сейму Пйотр Фоглер. Дії президента Навроцького він назвав «кошмаром».

Водночас польські політики почали відмовлятися від українських державних нагород. Зокрема, про таке рішення заявили ексміністр оборони Польщі Маріуш Блащак і колишній польський премʼєр Ярослав Качинський.

Експремʼєр Польщі Матеуш Моравецький передав український орден Ярослава Мудрого, який отримав від України на початку повномасштабного вторгнення, до Музею памʼяті жертв Волинської трагедії в польському Холмі.

Автор: Христина Піцуряк