Axios: США й Іран погодили проєкт 60-денної угоди про припинення вогню та ядерні переговори

Американські та іранські перемовники домовились про 60-денний меморандум про взаєморозуміння, який має продовжити перемирʼя і запустити переговори про ядерну програму Ірану, однак президент США Дональд Трамп поки що його остаточно не схвалив. Іран теж офіційно не підтвердив свою згоду.

Про це Axios повідомили два американські посадовці та регіональне джерело, залучене до посередництва.

Підписання меморандуму стане найзначнішим дипломатичним проривом з початку війни, однак фінальна угода, яка має врахувати ядерні вимоги Трампа, потребуватиме подальших складних переговорів.

За словами американських чиновників, основні умови майже узгодили ще у вівторок, але обидві сторони чекали на схвалення від вищого керівництва. Згодом іранська сторона заявила, що отримала необхідні дозволи та готова підписати документ. Офіційно Іран цього не підтвердив.

Американські перемовники поінформували Трампа про фінальний варіант угоди, але він її ще не схвалив і сказав, що хоче кілька днів подумати.

Основні положення меморандуму

За даними американських посадовців, 60-денний меморандум передбачає, що судноплавство через Ормузьку протоку буде відбуватись «без обмежень» — не буде жодних зборів і перешкод, а Іран зобовʼяжеться прибрати всі міни з протоки протягом 30 днів.

США скасують морську блокаду у міру відновлення комерційного судноплавства. Штати також можуть частково послабити санкції, щоб дозволити Ірану продавати нафту.

Іран зобовʼяжеться не прагнути створити ядерну зброю. Першими питаннями для переговорів стануть доля високозбагаченого урану Ірану та як регулювати його збагачення. США обговорять, як послабити санкції та розблокувати заморожені іранські активи.

Також документ передбачає механізм, щоб постачати товари та гуманітарну допомогу до Ірану.

Окремо меморандум має включати пункт про припинення війни між Ізраїлем і «Хезболлою» в Лівані — питання, яке викликало напружені дискусії між Трампом і прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу.

Війна на Близькому Сході та переговори між Іраном і США

Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. У цих атаках загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців.

Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати арабські країни, де розташовані бази США, та Ізраїль. Також через війну зупинився рух танкерів Ормузькою протокою — це вузький морський коридор між Іраном та Оманом, який зʼєднує Перську затоку з Індійським океаном. Саме через неї проходила майже пʼята частина світового експорту нафти — десятки мільйонів барелів щодня.

8 квітня сторони домовились про припинення вогню на два тижні. 13 квітня США розпочали морську блокаду портів Ірану, вимагаючи повністю розблокувати Ормузьку протоку для всіх суден.

17 квітня припинити вогонь домовились Ліван та Ізраїль, після цього Іран розблокував Ормузьку протоку. Однак уже 18 квітня Іран заявив, що знову блокує Ормузьку протоку через морську блокаду США. Того ж дня Іран обстріляв кілька суден, які намагались пройти протокою.

21 квітня Трамп написав, що продовжив перемирʼя з Іраном — до моменту, коли іранці подадуть свої пропозиції та закінчать дискусії. Попри це 8 травня Іран звинуватив США в порушенні режиму припинення вогню через атаку на два судна в Ормузькій протоці та удари по цивільних районах.

Пізніше Тегеран передав Вашингтону нові пропозиції стосовно завершення війни, проте вони містили пункти, які раніше відхиляв Трамп. Після цього зʼявилась інформація, що США та Ізраїль готуються відновити удари по Ірану, проте Трамп сказав, що відкладає цю ідею. Іран зреагував і пригрозив розширити війну за межі Близького Сходу, якщо США відновлять атаки.