Як взагалі виник сектор Гази?
Сектор Гази — це територія на узбережжі Середземного моря в районі давнього міста Газа, що входить до історичної області Палестина на Близькому Сході. У XI столітті до нашої ери давньоєврейські племена заснували тут Юдейське царство, а територію почали називати «Святою землею», «Землею обітованою» і «Землею Ізраїлю». Та, окрім євреїв, цей регіон у різні періоди завойовували та заселяли різні династії, імперії та народи — єгиптяни, вавілоняни, араби, давні греки, Римська та Візантійська імперії, навіть хрестоносці.
На початку XVI століття Палестина на 400 років потрапила під владу Османської імперії, переважну більшість її населення становили араби. Але з кінця ХІХ століття в Палестині почали зʼявлятись єврейські поселення, а єврейська еліта заговорила про створення власної незалежної держави. Місцевим арабам це, звісно, не сподобалося. Так зʼявилися передумови арабо-ізраїльського конфлікту, що триває донині.
Газа в 1898 році.
Getty Images / «Бабель»
Після Першої світової війни Османська імперія розпалася. А Палестина у 1920 році за рішенням Ліги Націй потрапила під управління Великої Британії. Перед британцями постали два головних завдання: підняти економіку регіону і помирити місцевих арабів і євреїв. Із першим впоралися непогано — на початок 1930-х Палестина стала найрозвиненішим регіоном Близького Сходу. А от із другим нічого не вийшло. Конфлікти переростали в сутички й погроми із загиблими з обох боків. У 1947 році британцям це все набридло і вони вирішили відмовитись від мандату на управління Палестиною. На той час тамтешнє єврейське населення зросло до понад 600 тисяч проти приблизно 50 тисяч у 1922 році.
Сутички з британською поліцією під час антиєврейських виступів палестинських арабів у місті Яффа, червень 1936 року. Понад тисячу єврейських біженців з Європи прибули до Палестини, 1945 рік.
Getty Images / «Бабель»
Тоді до справи взялася нещодавно створена ООН, яка вирішила поділити територію Палестини між двома новими державами — арабською та єврейською. За планом території Західного берега річки Йордан і середземноморського узбережжя в районі Гази мали відійти арабській Палестині. Так і зʼявилось поняття сектор, або смуга Гази.
Однак план ООН провалився вже в 1948 році. У відповідь на проголошення незалежності Ізраїлю сусідні арабські держави оголосили йому війну. Ізраїльтяни змогли відстояти свою незалежність. А от території, відведені під арабську Палестинську державу, поділили між собою її сусіди — у 1948 році сектор Гази окупував Єгипет. А після Шестиденної війни 1967 року регіон перейшов під контроль Ізраїлю. У 2005 році ізраїльський уряд вирішив полишити сектор Гази. Звідти вивезли єврейське населення і вивели ізраїльських військових. За рік владу в Газі здобув ХАМАС.
Що таке ХАМАС і чому він контролює сектор?
Історію ХАМАС та його відносин з Ізраїлем та іншим арабським світом важко описати в кількох абзацах, але ми спробуємо. Із кінця 1970-х років активісти, повʼязані з ісламістським обʼєднанням «Брати-мусульмани», створили мережу благодійних організацій, клінік і шкіл у секторі Гази та на інших територіях, які Ізраїль окупував після Шестиденної війни 1967 року. У Газі вони роздавали гуманітарну допомогу, проповідували в мечетях, поступово набуваючи популярності. Діяльність «Братів-мусульман» була ненасильницькою, але вже тоді зʼявлялися окремі групи, що закликали до священної війни проти Ізраїлю.
Газа в 1970-х роках.
Getty Images / «Бабель»
ХАМАС утворили через тиждень після початку Першої палестинської інтифади кілька членів «Братів-мусульман» на чолі з шейхом Ахмедом Ісмаїлом Ясином. Ясин народився під Ашкелоном, його родина вимушено переїхала в сектор Гази після ізраїльської окупації в 1949 році. Ясин приєднався до «Братів-мусульман», працював викладачем у Каїрі, а на початку 1980-х створив радикальну організацію «Слава моджахедів». Через травму, отриману в юності на заняттях гімнастикою, він не міг ходити та пересувався на колісному кріслі.
Перша палестинська інтифада. Її часто називають «війною каменів», оскільки на початку палестинці використовували проти ізраїльтян каміння та саморобну зброю.
Getty Images / «Бабель»
У 1988 році ХАМАС опублікував офіційну хартію, де йшлося, що Ізраїль існуватиме, допоки іслам не знищить його. Будь-які мирні рішення суперечать принципам ХАМАС, а джихад — єдиний спосіб дати палестинцям незалежність. ХАМАС нападав не лише на ізраїльтян, але й вступав у збройні конфлікти з ФАТХ — Рухом за національне визволення Палестини, очолюваним Ясіром Арафатом. У 1988-му ФАТХ відмовився від терористичних методів, а Ізраїль оголосив ХАМАС терористичною організацією і заарештував її лідерів.
Ахмед Ісмаїл Ясин у 1991 році.
Getty Images / «Бабель»
Протягом тривалого часу ХАМАС тримався подалі від політики ― його діяльність була гуманітарною та терористичною. Після смерті Арафата у 2004 році ФАТХ почав втрачати популярність. Того ж року ізраїльська ракета вбила Ясина разом з іще кількома людьми в Газі, коли він виходив з мечеті. Похорон зібрав десятки тисяч людей ― усі вони жадали помсти.
У 2006 році на виборах до фактичного парламенту Палестинської автономії ХАМАС отримав більшість місць і сформував уряд. Палестинці сприймали ФАТХ як корумповану структуру і були незадоволені її мʼякою позицією щодо Ізраїлю. За ХАМАС, навпаки, закріпився імідж захисників бідних. Складні відносини між двома політсилами призвели до збройних сутичок. У результаті ФАТХ отримав контроль над Західним берегом ріки Йордан, а ХАМАС — над сектором Гази. У відповідь Ізраїль оголосив транспортну й економічну блокаду сектора. Там вимикали електроенергію, воду, у Газу не надходили продукти, бензин і ліки.
Вибори в Газі у 2006 році, на яких переміг ХАМАС.
Getty Images / «Бабель»
Перед ХАМАС стояли складні виклики — зокрема, налагодити економіку Гази, що було майже неможливо в умовах блокади. ХАМАС скористався широкою мережею тунелів на кордоні з Єгиптом, які зʼявилися ще в 1980-х роках. Тоді ними таємно переправляли зброю та наркотики, а починаючи з 2006-го активно використовували для контрабанди. Мешканців Гази тунелі забезпечували товарами, продуктами та ліками, а ХАМАС — грошима в бюджеті за рахунок податку на імпорт. Зараз основне легальне джерело доходу в регіоні — торгівля з Єгиптом.
КПП Рафах на кордоні Гази з Єгиптом.
Getty Images / «Бабель»
Головний союзник та спонсор ХАМАС — Іран, який на рік виділяє близько $100 мільйонів. Також угруповання підтримують Катар, Туреччина та, менш системно, інші уряди арабських країн чи ісламістські течії.
Лідер ХАМАС Халед Машааль (посередині) разом із президентом та міністром закордонних справ Ірану.
Getty Images / «Бабель»
Скільки саме ХАМАС витрачає на мілітарні потреби, офіційно невідомо, але вони в пріоритеті. За даними Ізраїлю, в останні роки ХАМАС та інші палестинські бойові групи в Газі мали у своєму арсеналі близько тридцяти тисяч ракет та мінометів.
Бойове крило ХАМАС, бригади Із ад-Дін аль-Кассам налічують, за даними США, близько 20—25 тисяч людей. Його лідер, Мохаммед Дейф, роками воював проти Ізраїлю, влаштовуючи зухвалі терористичні акти. З 2002 року Дейф пересувається у колісному кріслі — після удару ракетою в його авто він втратив руку та ногу. Газета Financial Times пише: «Здатність Дейфа перехитрити ізраїльських військових, вбиваючи як солдатів, так і цивільних осіб, принесла йому повагу палестинців».
У Газі ХАМАС контролює все — від того, що мають носити жінки, до громадянської активності та ЗМІ. Попри відсутність свобод і скрутне економічне становище ХАМАС популярний серед народу. У червні 2023 року палестинці Західного берега та Гази в великому опитуванні назвали поділ на ці два регіони головною трагедією палестинського народу. В обох частинах Палестини на виборах люди проголосували би за ХАМАС, а не за президента Махмуда Аббаса. Можливо, через це в 2021 році Аббас і відмінив вибори.
Прихильники ХАМАС спалюють зірку Давида в секторі Гази в 2003 році.
Getty Images / «Бабель»
Нинішній напад ХАМАС на Ізраїль більшість у секторі Гази палко вітала. Незважаючи на жорстокість бойовиків і масові вбивства цивільних, палестинці сприйняли це як відплату за роки окупації, блокади та попередні обстріли. «Світ продовжує говорити, що цей напад не спровокований, але насправді світ ігнорує, наскільки жорстокою є щоденна окупація», — каже Діана Бутту, колишня радниця палестинської делегації на мирних переговорах з Ізраїлем.
У світі до бойовиків ХАМАС ставляться по-різному. Крім Ізраїлю, ХАМАС терористичною організацією визнали США, Канада, країни Європейського Союзу, Японія, Йорданія та Єгипет. Велика Британія, Австралія та Нова Зеландія вважають терористами тільки бойове крило ХАМАС. Очікувано підтримують ХАМАС Іран, Китай і росія, представники МЗС якої з 2006 року регулярно зустрічаються з бойовиками.
Україна офіційно ХАМАС терористами не вважає. Змінити це в 2021 році хотіли представники «Слуги народу» — вони зареєстрували відповідну постанову, однак її так і не розглянули. На думку представника президента України у Верховній Раді Федора Веніславського, можливо, Верховна Рада розгляне це питання зараз.
Халед Машааль та міністр закордонних справ росії Сергій Лавров у 2010 році.
Getty Images / «Бабель»
Як сектор Гази живе зараз
Якщо вірити статистиці ― погано. Сектор перенаселений: у середині минулого століття через наплив біженців-палестинців з ізраїльських територій населення сектора зросло удвічі — перш за все завдяки високій народжуваності.
Останні десятиліття з Гази активно виїжджають, однак населення там щороку зростає на 2% і зараз офіційно становить два мільйони, а неофіційно сягає трьох. Для порівняння, в Ізраїлі живе 9,4 мільйона. Середній вік місцевих — 18 років. Три чверті населення за віком нездатні заробляти на себе самі — їх утримують родичі. У секторі проблеми з медичним обслуговуванням, освітою, а головне — тотальне безробіття. Роботи не має чверть працездатного населення, серед молодих чоловіків цей показник сягає третини.
Багато в чому сектор залежить від Ізраїлю і через ворожі взаємини з ним постійно потерпає. Зокрема, Ізраїль постачає в сектор електроенергію — її населення отримує 6—7 годин на добу. Через це в регіоні проблеми з питною водою: для водоочисних споруд потрібне безперебійне живлення. Також у секторі практично не переробляють сміття. Важливу роль у місцевій економіці відіграє рибальство ― однак частину моря, де ним можуть займатися рибалки Гази, контролює Ізраїль, і в періоди загострення конфліктів ця площа зменшується.
Утім, сектор Гази — це не лише руїни та знедолені, як багато хто вважає. У містах постійно зводять нові будівлі — від житлових до торгових центрів та великих критих басейнів. Активно розвиваються два мобільних оператори, працює місцевий аналог Uber. На набережній Гази чимало фешенебельних готелів. Один із них рекламує свої сніданки, «дипломатичний номер» та колекцію старожитностей, інший має статус пʼятизіркового. У Газі, Хан-Юнісі та інших містах сектора чимало ресторанів. Відкриття у 2010 році одного з них, Roots, де, окрім іншого, подавали вісім видів пасти, викликало іронію ізраїльських чиновників. Іноземним журналістам, які пишуть про «концтабір Газу», вони порадили насолодитися крем-супом із фенхелю чи бефстроганов. Мовляв, так розповідати про страждання місцевих значно простіше.
19 січня 2020 року, молодь фотографується на тлі знака «Я люблю Газу», встановленого на набережній міста місцевим мобільним оператором. Один із шопінг-молів Гази, відкритий у 2017 році. Пляж Гази надвечір 23 червня цього року. Місцеві часто купаються в морі, щоб якось дати раду спеці: через перебої з постачанням електроенергії на кондиціонери покладатись не можна.
Getty Images / «Бабель»
У 2019 році Instagram-користувач під ніком log_nick склав детальний гід сектором Гази, який постійно оновлюється. Там він радить місцеві традиційні страви ― наприклад, запечені в томатному соусі креветки, смажених крабів чи фаршированих голубів. Серед місць, які log_nick пропонує відвідати в секторі, — численні мечеті, православна церква, давній ринок золотих прикрас, місцеві громадські лазні та набережна з центрами розваг. Подалі від моря є чимало комфортабельних вілл із басейнами, які мешканці Гази часом винаймають для сімейного відпочинку. Подалі, бо вода в морі брудна через стічні води, які ніхто не очищує. Також автор гіда попереджає: фотографувати будь-що варто лише після узгодження з місцевими. Адже нерідко з виду цивільні обʼєкти можуть насправді бути якимось із штабів ХАМАС.