Про навчання, першу роботу, доходи і Крим
Почнімо спочатку — якого ви року народження?
Цього ніхто не знає.
Коли вас у березні 2021 року затримали після акції біля Офісу президента (ОП), поліція писала, що ви народились у 1995 році.
У Вікіпедії теж так написано.
Бо Вікіпедія посилається саме на ці дані.
Давайте дотримуватися цієї версії.
Тобто ви 1995 року народження?
Ні, але давайте дотримуватися цієї офіційної інформації.
Чому ви не розкриваєте дату вашого народження?
На це є свої причини. Звучить, звісно, як Інструктор.UA. Багато моментів передували моїй поїздці на Майдан. Я не хочу зараз розповідати про життя в Криму, мою роботу там, мій вік.
Ви говорили Укрінформу, що практикувалися у Верховній Раді Криму, що це була за робота?
Я писав наукову роботу і предметно займався такою штукою, як синергія і синергетика в праві, взаємодія нелінійних систем.
Це була неоплачувана робота?
Це була практика, офіційно вона не оплачувалася, але неофіційно — так. Я навчався в Кримському філіалі Університету Ярослава Мудрого. Це був експериментальний виш, в якому навчалися діти суддів, прокурорів, але було й кілька таких як я, які пройшли завдяки високим балам на зовнішньому незалежному оцінюванні.
З яких доходів ви так швидко змогли купити квартиру?
Спочатку я отримував підвищену стипендію, а потім практикувалася парламентська стипендія. У нас під це були навіть спеціальні студентські квитки — не просто квиток, а квиток-картка. Нам напряму платив ІМЕКСБАНК. Я потрапив під програму на парламентську стипендію і буквально за кілька місяців вийшов на президентську.
Про які суми йде мова?
Якщо я не помиляюсь, у мене це було близько 35 тисяч гривень. Це були серйозні гроші. Також я підпрацьовував у ПриватБанку, мив машини, ми організували підпільний тоталізатор. Ми з другом заробляли гроші як могли і економили на всьому. Ти відкладаєш якісь гроші, вони у тебе є, але в магазині ти обираєш картоплю за знижкою і нею харчуєшся.
Ви говорили, що ви з бідної родини, батьки вам не допомагали, але в Криму вам потрібно було за щось жити, це недешево.
Так, у перші місяці мене дуже сильно підтримували мій друг і його сімʼя. Я не можу про нього особливо розповідати, оскільки він досі лишається там [в Криму], у нього батько не ходить. Що стосується квартири, то варіант з нею мені підказали. Помер якийсь колишній кагебешник, у якого не було родини. І квартира продавалася так, що я міг її потягнути, а потім ще віддавав [гроші за неї]. Якщо комусь цікаво, вона знаходилася на вулиці Гагаріна в Сімферополі.
У 2014 році ви говорили, що поїхали з другом в Крим. З бекграундом представника «Правого сектора» на Майдані?
Я мусив його привезти туди. Коли ми потрапили в «Правий сектор», був формат чергувань у палатці, що знаходилася біля ресторану «Два гуся». Мені критично не подобалося стояти «на палатці», я там всього кілька разів був. Я ходив на Грушевського, бився з ментами, отримав кілька ударів. Але мій друг постійно стояв «на палатці» замість мене і раз на день точно попадав під водомет. В якийсь момент він почав сильно кашляти, а потім кашель припинився, і він не зміг вставати. Треба було щось робити, везти його в лікарню в Києві я дуже боявся, тому що ви знаєте ситуацію, яка тоді була на Майдані.
Влад Сорд / "Бабель"
Це вже був квітень?
Це був початок квітня, щось таке.
Ви говорите про події напередодні штурму готелю «Дніпро», який був 1 квітня.
Перед штурмом. Кінець березня.
Після «референдуму»?
Ні, це початок, тільки все починалося, тільки зʼявилися кримські дружинники і ще було залізничне сполучення.
Сполучення було і після «референдуму», який відбувся 16 березня. Ви поїхали до референдуму?
Напевно, що так. Але кримські дружинники вже були. Тоді ж я встиг забрати усі документи з вишу.
Про Іловайськ, поранення, орден і Романа Ратушного
В інтервʼю Укрінформу 2019 року ви говорили, що пробули в Іловайську близько двох тижнів, а з вашої колонки на «Цензор.нет» у 2021 році випливає, що ви пробули там максимум до тижня. Чому така розбіжність?
У нас на Майдані сформувався маленький підрозділ «Месники» загалом десь на 30 людей, де Сєвер був керівником, а я заступником. Моє завдання було пробити нам вихід «на передок», і я познайомився з Шаманом, який був у складі групи Тезки. У цей момент майже всім забороняли будь-які виїзди після трагічних подій на Савур-Могилі, де загинули люди через невміння вести війну. А ми дуже хотіли.
Шаман почав ангажувати, щоб Тезка взяв до себе мене і ще кількох хлопців. Але комбат [Владислав] Чорний одразу зарубився, бо він не дуже любив компанію Сєвера, який спілкувався безпосередньо з [Дмитром] Ярошем в обхід нього. Утретє ми поїхали за Тезкою, але я не можу сказати, що ми знали, куди саме заїжджали. Десь поряд з Іловайськом. Якщо взяти усі дні, що я пробув там, на околицях, це десь тиждень, можливо, до тижня. Але якщо взяти весь період, що ми їздили, то загалом це десь два тижні, а може й до місяця часу.
Тобто два тижні — це просто десь поряд з Іловайськом?
Два тижні — це вся ця кампанія, з перебуванням на базі, усією дорогою, поверненням назад, усіма конфліктами, що там виникали.
Влад Сорд / "Бабель"
Але чому люди, а я знаю як мінімум трьох, які були в Іловайську і один з них був під час цього бою, коли ви говорили, що в окоп упав КАМАЗ, говорять, що вас там не бачили?
Так і я їх на той момент не бачив.
Як таке може бути? Вони кажуть, що всі знали один одного.
Вони знають один одного зі свого підрозділу, як вони можуть знати «лівих» чуваків, які там були, або були поряд? Я можу сказати точно, що знаю усіх, хто був на шахті «Бутівка» від 10 листопада і до наступного березня. Бо ніхто звідти не виїжджав і не заїжджав без того, щоб не познайомитися з усіма, це була обмежена локація. На локації, де відбувається двіжняк, ви ніколи не можете бути впевнені, що знаєте усіх.
Далі щодо невідповідності — про ваше поранення. У вашому інтервʼю Укрінформу ви говорили, що не могли ходити близько трьох місяців. Потім, коли зʼявилася фотографія з концерту, ви сказали, що тільки-но виписалися і були з ціпочком. Від 6 вересня тоді три місяці ще не минуло.
Фото з концерту взагалі зробили хрін знає коли в Мелітополі…
Ви говорили, що 6 вересня. Низку фото, де ви з якоюсь дівчиною, виклали 7 вересня. І ви сказали, що тоді ви приїхали, тільки-но виписалися з лікарні.
Ні, тут, певно, було не в ті моменти, вона була зроблена раніше. Це було звільнення влітку десь, коли я поїхав на кілька днів.
Тоді в колонці на «Цензор.нет» ви написали неправду?
Можливо.
Чому?
Я не можу все це перевірити, скільки таких подій було і як давно. Я не можу знати, коли зроблені ті фото.
Тобто це концерт, який був до поранення?
Мені здається, що так. Тому що після поранення я вже не ходив ні на які концерти.
Щодо ордена — ви говорили три різні речі. В 2019 році — що це був Валерій Гелетей, в ефірі «Права на владу» — що це була людина, схожа на Валерія Гелетея, а за пʼять днів після цього — що до вас підійшла якась людина, «не знаю хто, якби зараз показали, я би впізнав». Ви за п’ять днів забули, що це був Гелетей?
Я в очі не бачив того Гелетея, але по палаті почали говорити, що це він. І подивитися на його фотку я не міг, бо інтернетом тоді практично не користувалися, тільки для соцмереж, сиділи «ВКонтакте», бо тоді ще усі в ньому сиділи.
Але ж потім ви знали, що це — Гелетей?
Я потім навіть не повертався до цього питання, я до того скандалу навіть не знав, як він насправді виглядає. Я взагалі до того часу повертатися не хотів. Це був реально страшний період в моєму житті. Не знаю, чому хлопці почали говорити, що він Гелетей, може, чимось схожий. Насправді то був звичайний чувак у формі (штани і кітель відрізнялися між собою за кольором), який вручав деяким хлопцям нагородні годинники, деяким — [орден] «За мужність», а мені дав орден, певно, його зацікавило, що я не ходив.
Це справжній орден?
Він справжній, але посвідчення заповнювалося прямо там, в коридорі. Він у мене перепитав усі мої дані, вийшов і прийшов уже з книжечкою. Хлопці говорили, що вони там на коліні усе це заповнюють.
Дуже дивно виходить. В Офісі президента сказали, що ви не нагороджувалися державними нагородами, але орден — справжній?
[Сміється]. Це взагалі цікава історія, і тут вже питання до Офісу президента. Я подавав до шести запитів на відновлення орденської книжки, тому що ніхто не має права не те що видати орден, який справжній, бо він друкується Національним банкнотно-монетним двором…
І ніхто не має права просто дати орден, бо там є купа документів разом із ним.
Так точно, його виготовити не можуть без указу президента. Але він виготовлений. Що це була за схема? Просто роздати якісь запаси чувакам?
Чому ви одразу не почали з цим розбиратися, після того як отримали його і відновилися?
Одразу після похорону Сєвера я поїхав далі воювати, в мене стан був не дуже, щоб розбиратися з будь-якими орденами. Єдине, що важливого я дізнався з того скандалу, що номер ордена надрукований наперед. Хто, чому і як його надрукував — я намагався з цим розібратися. Відповіді від Державної комісії нагород та геральдики не було.
Чому, як ви думаєте, мама Романа Ратушного, Женя Стус і ще один побратим, якого я не афішую в статті, стверджують, що у вас не було спільних справ з Романом? Яка їхня мотивація говорити про вас щось погане?
Коли нам дали батальйон після Сумщини, Рома попросив кудись прилаштувати Стуса і Кур’єра, оскільки вони весь час були при ньому. Ромі взагалі не подобалося, що навколо нього зібрався такий великий колектив і всі дивилися на нього й заглядали в рота. Але Стус і багато хто з колишньої команди Роми останні півтора-два місяці його життя не цікавилися, чим він займається. У нас були спільні задачі, які ми разом виконували. І в цих задачах спеціальних Рома підпорядковувався мені.
Це все одно не пояснює мотивації.
Мотивації Стуса? Стало страшно. Почалися публічні закиди [до мене], їх почали розганяти. Я так розумію, аби не очорнити імені Роми, обрали шлях найменшого спротиву. Скоріше за все, Стус мамі [Ратушного] теж повідомив свою версію. Коли я побачив, що це зачепило маму, я перестав писати про нашу дружбу з Ромою. Я міг би зараз сказати, мовляв, та ні, ми з Ромою насправді не спілкувалися, але це буде неправда. Ми дуже дружили, і в нас багато було спільного, зробленого разом, і заплановано ще більше.
Про «Сенеку» і збір на міномети
Давайте поговоримо про «Сенеку». Як так вийшло, що в бойовій бригаді сформували зведений підрозділ з людей, більшість яких не мали бойового досвіду, але були, умовно кажучи, тисячниками в Twitter?
Я думав про те, як змінити роботу розвідроти, щоб берегти людей. Фактично, це просто розвідка ногами на ворожій території. Смертність була дуже висока, бо будь-який пук, кашель — і тебе вже засікли. У нас із Ромою вимальовувалася концепція, я вже навчився літати на дроні.
У липні 2022-го я привіз в бригаду аналог «Пластуна». Після цього мене викликав до себе комбриг Руслан Шевчук. Він сказав, що йому подобається, що я роблю, і почав малювати концепцію, яку ми придумували ще з Ромою. Я його перебив і сказав, що вже є така готова ідея, ми можемо створити підрозділ і завдяки нашій медійності самі забезпечувати його. Він дав мені карт-бланш на дії. Я почав витягувати людей з інших підрозділів, але в армії ти не можеш зробити це просто так, ми зі скрипом зібрали десь 15 людей. І тоді зʼявилася ідея зробити, умовно кажучи, кастинг у Twitter. Я написав скрипт відбору. Нам були потрібні айтівці, оператори БпЛА, люди з технічною освітою. Заявок прийшло дуже багато, ми далі вже почали відбирати.
Ви робили збори для підрозділу на власну картку? Чи у вас була окрема картка, якою ви не користувалися у приватних справах?
Я робив збори на власну картку, в мене не було іншої. Я навіть не вмів створювати PayPal, тому попросив поставити PayPal [Євгена] Ліра.
Але потім Лір багато разів просив вас прибрати PayPal, ви цього не робили.
Він не просив! Він в останній розмові казав: «Я тебе так багато разів просив прибрати PayPal, а ти не прибрав». Та не було таких розмов.
Ви знаєте, скільки всього за весь час ви зібрали грошей на «Сенеку»? Є якась звітність?
Я приблизно розумію, але з голови не скажу. Я підбивав конкретно по кожному збору, а загалом не рахував.
Чому ви не показуєте звіти по руху коштів у Twitter, хоча вас про це просять?
Перекази зі зборів йшли, в основному, на приватні картки, я не хочу їх світити. Бо навіть за дрони ми розраховувалися переважно з приватних карток. Ми звітували так само, як роблять усі. Ніхто практично не публікує ті виписки та квитанції. Зібрали стільки-то грошей, ось товар, який ми на них купили.
Влад Сорд / "Бабель"
Мене бентежить те, що ви збирали гроші на власну картку, якою користувалися. Відповідно, могло бути таке, що ви витрачали гроші з донатів на себе.
Не могло. Я отримував зарплату до 142 тисяч. На себе тратив мінімум, це може підтвердити кожен з бійців. Коли ми приїжджали до Києва, я міг собі дозволити сходити на каву, поїсти щось. Моя зарплата мені це дозволяє. Я не так часто це робив, бо багато часу провів у зоні бойових дій. На що там тратити гроші? Тільки на потреби підрозділу. Люди так і писали, коли кидали донати, що це на потреби підрозділу. Наприклад, от збір 480 тисяч на камери Hikvision. Ми зібрали на півтори тисячі більше, те, що зверху, пішло на дрібні потреби. Могли купувати паливо, інколи хлопці просили купити нормальної хавки. Ми були повністю на самозабезпеченні.
Чи стояло все придбане вами майно для «Сенеки» на обліку?
Що ви маєте на увазі під «на обліку»?
Я так розумію, що все це майно має стояти на обліку бригади, бо воно ж не може існувати просто так.
Чому? Чи його треба поставити в штат? Але чи є штат на аналог «Пластуна»? Ні. Тому як його поставити на баланс, якщо під нього не існує штату? Або ті самі старлінки. Є певний ліміт по бригаді, скільки старлінків було прийнято. Скільки з них працює? Хуйня, вибачте. Якщо прилетіло в якийсь старлінк, замінити його потрібно просто зараз, а списати його можуть тільки через два-три місяці. В будь-якому разі, акти прийому-передачі робилися, на баланс частини це приймалося, але в штат, я вам скажу чесно, — в штат це мало хто і мало де ставив. Тому що це вже відповідальність, а ніхто потім не хоче їбатися з цим.
Ви говорили, що запустили збір на міномети 12 липня 2022 року. Але в Twitter ви написали, що оголошуєте збір 20 липня.
Спочатку ми почали шукати гроші непублічно, вели перемовини з різними людьми і хотіли закрити збір з приватних коштів. Потім зрозуміли, що так ми багато грошей не зберемо, і оголосили збір вже у Twitter.
Двадцять пʼятого липня, якщо вірити вашим твітам, на міномети зібрали трохи більш як 1,2 млн гривень. Як ви тоді могли проплатити з грошей за міномети аналог «Пластуна», який коштував удвічі дорожче?
Лір оголосив збір на аналог «Пластуна» і Лір писав, що він закритий, бо зʼявився донатер, який був готовий заплатити за нього. Лір просив мене це написати. Після цього я зразу доповів «Інфозахисту», що в нас є вся сума. А потім Лір дзвонить і каже, що донатер пропав. Ліра забанили в Twitter, і він не встиг обмінятися з ним контактами. Я кажу — чувак, як так? Тобі людина дає 2 мільйони 380 тисяч, а ти в нього номер телефону не взяв?
Лір каже — я вже відзвітував, що збір зібраний, і не можу написати, що в нас все зірвалося. Почали думати, що робити. Він каже — у вас збір відкритий на міномети, скільки ви зібрали? Я кажу — трохи більше мільйона. Він каже — найдіть десь гроші, може перепозичте в когось. Ми почали шукати. Зробили навіть чат «Врятувати рядового Пластуна», я туди кидав апдейти, скільки люди кидали грошей.
Влад Сорд / "Бабель"
Сорд пояснив після інтерв’ю, що на цих скриншотах звітував за гроші, які він скидав на свою картку ФОПа. Це було важливо, адже оплатити аналог «Пластуна» він міг тільки з ФОПівського рахунку — така була умова з компанією «Інфозахист». Спочатку Сорд перекидав гроші зі збору на міномети на свій ФОП. Інші надходження — це гроші, які Сорд зміг позичити, щоб оплатити аналог «Пластуна».
Тобто на аналог «Пластуна» ви взяли з грошей на міномети лише 1,2 млн гривень, а інше збирали окремо?
Так, інше ми позичали, а потім, коли заходили гроші на міномети, віддавали з них.
У жовтні ви сказали, що зібрали 3,5 мільйона гривень на міномети.
Так, ми відзвітували, що зібрали всю суму, але фактично на рахунку було 1,12 млн гривень.
Чому ви одразу про це не сказали?
Лір просив цього не світити. І говорив, що донатер зʼявиться і кине ці гроші.
Але це донатер, на ньому немає ніякої відповідальності. Він хоче кидає гроші, хоче ні. Як можна було на це розраховувати?
Я розумію це. Я казав Ліру, давай просто скажемо людям правду. Він не хотів, бо, мовляв, це вдарить по репутації.
Лір мені сказав, що не знав, що ви брали гроші на аналог «Пластуна» з мінометів.
Це була саме його ініціатива, його пропозиція. Думаєте, мені це подобалося? Мені було б дуже просто написати: чуваки, ми витратили гроші, бо нам було пріоритетніше купити аналог «Пластуна». І до мене не було б ніяких питань. Але я не хотів підставляти друга.
У той час, коли ще тривав збір на міномети, ви постили й інші збори. Як ви розмежовували ці гроші?
Коли ми публікували інші збори, збір на міномети не рухався і ми не робили апдейтів, він далеко спускався в стрічці. Або ми створювали банку на збір і пушили збір та реквізити на міномети.
Чотирнадцятого грудня 2022 року ви писали, що оплачені міномети були в Києві. Як таке могло бути, якщо грошей на них не було?
Спочатку треба розказати передісторію. Коли ми дозбирали цей мільйон сто двадцять, я вже розумів, що компанія Framea мутна.
А хто складав договір?
Framea.
А від підрозділу хто цим займався?
Та всі. Всі, хто міг, вичитували договір. І я консультувався по цьому договору з «Повернись живим», писав Антону Муравейнику. Я говорив з [Андрієм] Римаруком і Олексієм «Каптером» з приводу мінометів. Римарук сказав, що, мовляв, ми не можемо поки таке завозити.
У нас ні в кого не було досвіду таких перемовин. Framea попросили спочатку заплатити 60% суми на міномети, скинути їм на картки. Мене тоді ще поплавило, що це якась хуйня. Тим більше, 60% суми в нас і не було.
В якийсь момент одна людина з нашого підрозділу визвалась цим займатися. Назвемо його В. У нього був імідж рішали, він казав, що в нього брат десь у верхах СБУ. Я цій людині довіряв, бо він і раніше дійсно вирішував серйозні речі. Я бачив, що він знається на тому, що говорить. Він сказав — окей, є 1 млн 120 тисяч, ви скеровуєте на те, що я кажу. Наприклад, треба людям купити дрончика, щоб пришвидшити питання з мінометами. Або треба мені бус, щоб міномети везти. Я задрочував його кожен день питаннями, де міномети. Він казав — на такому-то етапі їх будуть розвантажувати. Ми писали офіційні запити до Командування сил логістики з приводу провозу мінометів, віддавали В., він мав їх направити. В. декілька разів повідомляв, що міномети в Києві. Я всі апдейти від нього публікував у Twitter.
Влад Сорд / "Бабель"
Сорд показав відеозапис чату в Signal. На ньому — переписка голосовими повідомленнями. В голосових повідомленнях співрозмовник Сорда каже, що питання з мінометами вже вирішене на 90%, і за пару днів їх можна буде забрати. Ця розмова відбулася 8 березня 2023 року, що говорить у голосових повідомленнях Сорд, на відео немає. На інших відео співрозмовник Сорда також повідомляє, що вирішує питання з мінометами. Ці відео є в розпорядженні «Бабеля», також «Бабель» знає позивний цієї людини. На прохання Сорда, ми не публікуємо його та відео.
Спочатку 14 грудня вам кажуть, що міномети в Києві. Потім мінометів немає, а 8 березня вам знову кажуть, що міномети в Києві. Ну це ж виглядає, як якась дичина, як ви могли вестися на це?
Я знаю, як в армії працюють ці справи. За день сто разів може щось змінитися. Ми всі довіряли конкретній людині, і до історії з мінометами в мене не було до нього претензій. Зараз ми шукаємо його, цим займається ДБР. Бо виходить так, що він на власний розсуд розпоряджався грошима, які були зібрані на міномети.
Після скандалу з дівчатами ви писали, що покажете звіт і «сподіваюся, міномети». Але вже тоді ви мали знати, що ніяких мінометів немає.
Я звʼязався з Командуванням сил логістики сам. Мені сказали, що якщо знайдуть заявки, які подавав В., то нам спробують допомогти. Я чекав відповіді від них.
Ви її не отримали?
Поки не отримав. Скоріше за все, ці міномети будуть і їх поставлять в бригаду.
Як їх можуть поставити в бригаду, якщо ми зараз з вами говоримо про те, що В. витратив гроші і зник? Міномети не оплатили. На чому базується ваша впевненість, що вони взагалі існують?
Він казав, що ці гроші йдуть на певні послуги. Я думав, що так і є. Бо такі історії працюють на горизонтальних звʼязках. Заявка до Командування логістики не могла прийти просто так, для цього має бути серйозне підґрунтя. Значить, він все-таки зміг це якось порішати.
Звідки ви знаєте, що ці заявки взагалі доходили до Командування сил логістики?
КСЛ каже, що якщо заявки були, то міномети дійдуть у бригаду. Цілком можливо, що ми зараз з вами спілкуємося, а в бригаду подзвонять і скажуть, що приїхали міномети. Я просто не хочу мати вже до того ніякого стосунку. Прийдуть, то прийдуть. Не прийдуть, то не прийдуть. Я знаю, куди пішли усі ці гроші. Я знаю, що я і колектив довірилися цій людині. Ми його знайдемо і притягнемо до відповідальності. Чеки за всю цю суму в мене є.
Чому ви це не публікуєте? Ці чеки, голосові повідомлення з В.? Чому не розказували цю історію раніше?
Людям стрьомно озвучувати цю історію, тому що вона як мінімум сіра. Більшість зайняли або нейтральну позицію, або вичікують, поки це все проясниться. Багато хто знає, що вже є заява в ДБР.
Який номер в заяви?
Я ще поки не знаю.
Але вам мали це повідомити.
Так, але поки ще я не знаю цього. Як тільки повідомлять — я опублікую це. Я спілкуюся напряму з ДБР, там дуже зацікавлені в цій історії. У ДБР мене попросили не постити нічого на загал, бо це все матеріали справи. Як тільки це дозволять опублікувати — я опублікую.
Про скандал з дівчатами, майбутнє «Сенеки» і перехід в іншу структуру ЗСУ
Ваш шлюб фіктивний?
Ні.
Влад Сорд і його дружина Вікторія Гранецька.
Чому ви тоді говорили дівчатам, що він фіктивний?
Я говорив їм те, що вони хотіли чути. Минулого літа в мене був складний стан. Ті, хто воює давно, мене зрозуміють. Мені хотілося відчути хоч щось. Друг порадив мені встановити Tinder, я почав там спілкуватися з деякими дівчатами. З дружиною я тоді майже не бачився, у нас був складний період. У Twitter про мене писали, що там ледь не 45 дівчат було. Але це було спілкування, може, з трьома дівчатами.
От як було з Лєрою. Ми почали спілкуватися, від неї постійно звучало, що вона хоче стосунків. Постійно акцентувала на тому, що вона моя дівчина, це був тиск шалений. Я почав в якийсь момент від неї дистанціюватися, бо мені вже було нецікаво. Моя помилка в тому, що мені не вистачало духу сказати їй прямо, що мені вже не цікаво бути з нею.
За які гроші ви дарували дівчатам подарунки?
Які подарунки?
Ну от наприклад, EcoFlow, який ви дарували Лєрі, і вона каже, що повернула вам його.
Що вона повернула? У неї що, був EcoFlow?
Тобто те, що ви подарували Лєрі EcoFlow, це брехня?
Брехня. Подарунків не було. Я скидав гроші в різні періоди, але не сказати, що це були занадто великі суми. Були разові акції по 15, 20 тисяч гривень.
Гроші з донатів на особисті потреби ви не брали?
Ніколи. Тим більше, в мене був завжди резерв. Я міг закрити терміновий ремонт, нагодувати підрозділ. Бо мені ще «Дім химер» постійно щось кидав.
Де ви зараз служите? Наскільки я знаю, ви не служите в 78 полку, куди перевелася більша частина «Сенеки».
У 199 навчальному центрі Десантно-штурмових військ. Усіх з 93 бригади до 78 полку переводили через 199 центр. Але я переводився останнім, бо як командиру підрозділу мені треба було закрити обхідний лист. Це зайняло десь місяць-півтора. Я приїхав у 199 центр, попросив мене перевести, мені сказали, що немає плану переміщення. Але я надходжу в розпорядження командира 78 полку, і рано чи пізно мене перемістять. Пʼять разів до цього часу пройобували мої документи. Є нюанси, які не можна публікувати, але суть в тому, що ми зробили неправильний вибір щодо полку. Я проговорив усе це з людьми. Деякі люди, не називатиму їх, звʼязалися з нами і запропонували перевести нас в іншу структуру. Туди ми маємо влитися, колектив «Сенека» збережеться. Ми зараз в процесі переводу, і це не так легко.
Уточню, тобто зараз ви в 199 навчальному центрі чекаєте на перевід із «Сенекою»?
Так, усі переводяться — декого ми відсіяли, деякі люди образилися, дехто планував з нами переходити, злякався цього скандалу, але більшість все одно тримається кулаком, зʼявилися нові люди, які підтримували нас.
Влад Сорд / "Бабель"
Коли вас мають перевести?
Ми працюємо над цим, я не знаю, коли саме. Наче нас відпускає 78 полк.
Скільки людей з вами готові переводитися з «Сенеки»?
«Сенека» — це не тільки 78 полк, це 93 бригада, ще кілька підрозділів. Я всіх цих людей заберу, мені треба доробити це до кінця. А далі я зніму з себе обовʼязки командира підрозділу.
Як ви думаєте, чому більшість у цій історії не на вашому боці?
Все почалося з мого пройобу, з цього скандалу з дівчатами. Люди люблять такі скандали. Якби я одразу сказав усю правду, не було б проблем. Ну, спасибі за це Ліру. Я до останнього тягнув, бо не хотів підставляти друга. Я дурень, бо одноосібний донатер — це не те, на що можна було розраховувати. Я брехав дівчатам — до мене є питання. Я брехав, щоб прикрити Ліра — до мене є питання. Якусь чітку позицію я не викотив одразу. Але є люди, які мене підтримують і вірять мені.
Після виходу інтерв’ю, Влад Сорд попросив вказати, що через скандал передає всі права на «Дім химер», а також на всі свої книги і роботи дружині Вікторії Гранецькій.
«Бабель» не бреше — за це, можливо, ви нас і любите. Підтримайте «Бабель»: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]