Кличка, Садового та інших мерів критикують за марнотратство під час війни. Вони кажуть — не дронами єдиними. Чи може місцева влада підтримувати ЗСУ? Пояснюємо коротко і без популізму

Автор:
Оксана Коваленко
Редактор:
Дмитро Раєвський
Дата:
Кличка, Садового та інших мерів критикують за марнотратство під час війни. Вони кажуть — не дронами єдиними. Чи може місцева влада підтримувати ЗСУ? Пояснюємо коротко і без популізму

Ангеліна Коткова / «Бабель»

Протягом останніх місяців мерів українських міст критикують за марнотратство під час війни. Найбільше дісталось очільнику Києва Віталію Кличку, який ремонтує дороги й фонтани, і меру Львова Андрію Садовому, який займається озелененням. Наприкінці червня громадський активіст Святослав Литинський зареєстрував на сайті президента петицію з вимогою обмежити «некритичні витрати» — все, без чого можна прожити. Петиція вже набрала необхідні 25 тисяч голосів. Сімнадцятого липня 2023 року цю тему підхопив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Він написав, що в парламенті обговорюють ідею обмежити витрати на предмети «не першої» необхідності, і якщо мери не зроблять цього самі, депутати перейдуть від слів до дій. Мери незгодні і кажуть — є чимало комунальних проблем, які треба вирішувати негайно, бо згодом буде дорожче, як, наприклад, із ремонтом доріг. Або, як каже мер Рівного Олександр Третяк, чимало грошей треба витрачати на адаптацію місцевої інфраструктури під ветеранів на візках. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко розібралася, чи може місцева влада фінансувати ЗСУ і чому в Києві ремонтують бруківку, а не купують боєприпаси.

Як фінансується державний бюджет під час війни?

Після початку повномасштабного вторгнення значну частину бюджетних видатків фінансують міжнародні донори — переважно ЄС і США. Від початку 2023 року вони надали держбюджету $23,6 мільярда грантів і кредитів. Ці гроші можна витрачати лише на зарплату бюджетникам, пенсії та інші цивільні витрати. Усю оборонку, навіть зарплати військовим, Україна оплачує власним коштом ― з податків, мита, прибутків державних компаній і державних цінних паперів. На оборону в державному бюджеті передбачено 1,38 трильйона гривень ― це майже 45% загальних видатків.

Звідки беруться кошти на оборону?

Українські збройні сили фінансують з кількох джерел:

  • Державний бюджет. Доступ до цих коштів має Міністерство оборони. Воно закуповує техніку, боєприпаси та інші необхідні речі.
  • Міжнародна допомога. Це озброєння і військова техніка, підготовка військових і просто кошти, які дають інші держави. Наприклад, 19 липня США виділили черговий пакет допомоги Україні, куди увійшли зенітно-ракетні комплекси NASAMS і боєприпаси до них, артснаряди, безпілотники, авіаційні боєприпаси загалом на $1,3 мільярда. А 21 липня Німеччина направила Україні танки, кулемети, артснаряди, вантажівки і багато іншого на €700 мільйонів.
  • Пожертви меценатів, донати простих людей і великих компаній. За даними «Опендатабот», за перші шість місяців 2023 року на рахунки трьох найбільших благодійних фондів України, які роблять закупки для армії, надійшло 8,4 мільярда гривень. Порахувати всі гроші, які українці та іноземці надіслали на ЗСУ, неможливо.

Як можна фінансувати армію з місцевих бюджетів?

Міські та обласні бюджети не мають права переказувати кошти напряму армії або купувати військові товари — зброю, танки чи боєприпаси.

Але є три варіанти, як місцева влада може допомогти оборонці, розповідає провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій. Перший — це купувати товари подвійного призначення для військових частин, які базуються на території регіону, в тому числі для Територіальної оборони. Так можна придбати бронежилети, каски, військову форму, радіостанції, транспорт, ремонтувати техніку. До товарів подвійного призначення належать і безпілотники. Віталій Кличко каже, що лише у 2022 році на дрони з місцевого бюджету пішло 212,3 млн гривень, а загалом на оборону за півтора року — 1,2 млрд гривень. Такі витрати й так заплановані в річних бюджетах, окремих рішень місцевої влади не потрібно.

Другий варіант схожий на благодійність. У Нацбанку відкритий спецрахунок для потреб армії, яким розпоряджається Міноборони. «Місцевим владам не заборонено переказувати кошти з місцевих бюджетів на цей рахунок, але я не знаю, чи скористався хтось цією можливістю», ― каже Бетлій.

Третій спосіб ― це відправляти субвенції в державний бюджет. Субвенція передбачає, що кошти йдуть на конкретну закупку в конкретну військову частину. За такою схемою купувати можна і зброю.

Чому місцева влада не відправляє субвенції на армію?

Переважно тому, що не знає, які конкретно потреби наразі мають військові й скільки грошей потрібно. Як пояснив «Бабелю» заступник голови Київської військової адміністрації Микола Поворозник, якщо державі не вистачає коштів на оборону, вона має повідомити про це місцеву владу, щоб та дала грошей на чіткий перелік закупок для конкретної військової частини.

«Має бути діалог, а не монолог-звинувачення, бо не можуть місцеві влади про щось здогадуватися», ― говорить Поворозник, натякаючи на конфлікт Офісу президента з київською владою.

У київському бюджеті на підтримку ЗСУ лишилось 700 млн гривень, які треба використати до кінця року. Якщо центральна влада попросить про позапланові субвенції на оборону, Поворозник каже, місто буде шукати гроші в інших статтях видатків. Але досі Міноборони жодного разу не просило субвенцій, наприклад, на дрони, закупівлями яких воно займається.

Не обовʼязково чекати, поки Міноборони замовить дрони, ви можете самі допомагати купувати їх та інше необхідне спорядження разом із фондом «Повернись Живим»: банка на допомогу силам контрнаступу, банка на допомогу ППО, збір на приціли.