По-перше, уряд США все ще шукає НЛО?
В принципі, так, він і не припиняв цього робити. Але урядові підрозділи нічого не шукають, вони намагаються аналізувати та пояснювати з наукового погляду всі аномальні явища, про які їм стає відомо. З 20 липня 2022 року це робить Агентство зі всебічного вивчення аномалій, яке є наступником тієї самої Оперативної групи, де працював Груш. Агентство напряму підпорядковане Офісу міністра оборони, а керує ним учений, спеціаліст з фізики лазерів і матеріалів Шон Кіркпатрік.
За рік свого існування Агентство отримало сотні різних свідчень про невідомі обʼєкти в небі, але більшість із них, згідно зі звітами, отримали наукові пояснення, інколи досить прості — метеозонди, або просто недоліки камер, датчиків та іншої техніки. Але не всі, деякі записи та свідчення Агентство ще розслідує. При цьому Пентагон офіційно запевняє, що будь-яких доказів позаземної природи цих явищ у нього немає.
До речі, абревіатуру UFO там уже не використовують. Тепер це називається UAP — непояснене аномальне явище.
Хіба тема НЛО вже не стала занадто «жовтою» і не залишилася у ХХ столітті?
В якийсь момент так і було. З 1987 року кількість публікацій на цю тему у світових медіа постійно падала. Самі публікації ставали жартівливими та розважальними. Наприклад, висвітлювали статистику, згідно з якою американці найчастіше бачать невідомі обʼєкти в небі ввечері після роботи й на свята — коли пʼють алкоголь. Але шість років тому тема НЛО раптово повернулася, і одразу — на перші шпальти поважних видань.
У грудні 2017 року The New York Times випустили два матеріали від тих самих Ральфа Блументаля і Леслі Кін, тільки тоді в них була ще одна співавторка — спеціальна кореспондентка NYT по Пентагону Гелен Купер. Суть обох матеріалів була в тому, що з 2007-го по 2012 рік Пентагон виділив $22 мільйони на секретний проєкт для дослідження повідомлень про НЛО — Розширену програму ідентифікації аерокосмічних загроз.
Героєм тих матеріалів був Луїс Елізондо — колишній офіцер контррозвідки, який стверджував, що був директором цієї програми. Він заявляв, що Пентагон приховує правду про НЛО від частини конгресменів і публіки, і саме на знак протесту проти цієї секретності офіцер вирішив звільнитися. Але в чому саме ця правда, Елізондо журналістам не повідомив, пославшись на державну таємницю. Також Елізондо не зміг пояснити, які ж були результати роботи програми, окрім двох відео невідомих обʼєктів, що тоді розійшлися соцмережами. Слідом за NYT тему НЛО та секретної програми підтримали The Washington Post і Politico.
Офіційний Пентагон заявив, що Луїс Елізондо дійсно працював в апараті заступника міністра оборони з розвідки до 2017 року, але до програми AATIP не мав жодного стосунку. Міноборони ніколи не публікувало списки працівників програми, тому перевірити твердження Елізондо досі неможливо. Ситуацію ще більше заплутав сенатор-демократ Гаррі Рід, один з ініціаторів створення AATIP, який підтвердив участь Елізондо в програмі, але не повідомив жодних деталей.
Зрештою Елізондо приєднався до організації To The Stars Academy of Arts & Science, яку заснував музикант, учасник гуртів Blink 182 та Angels & Airwaves Том ДеЛонг. To The Stars називає себе науково-розважальною компанією, яка займається аерокосмічними розробками. Втім, про її розробки часто пишуть як про псевдонаукові та спекулятивні. У 2020 році Елізондо пішов з компанії та зник з публічного поля. У 2021 році журнал The New Yorker опублікував статтю, в якій підсумував, що за чотири роки Луїс Елізондо так і не надав жодного доказу своїх слів і навіть не натякнув, про які саме секретні матеріали Пентагону він говорить, завжди посилаючись на секретність цих даних.
Луїс Елізондо
Ага, а тепер місце Елізондо зайняв Девід Груш?
Можна й так сказати, структурно ці два скандали схожі. Хоча є й відмінності. По-перше, про Груша відомо, що він точно працював в Оперативній групі з невідомих повітряних явищ, і Пентагон цього не заперечує. По-друге, Груш у своїх заявах набагато відвертіший за Елізондо. Від 5 червня він зробив уже багато заяв, і вони поступово стають все цікавішими. У першому матеріалі Блументаля і Кін було три основних тези:
- Уряд США має «непошкоджені та частково пошкоджені транспортні засоби, зроблені не людьми».
- Позаземні технології та матеріали були частиною «гонки озброєнь» ще з часів Холодної війни з СРСР. Тобто інші країни також можуть мати доступ до цих технологій.
- Пентагон приховує це від Конгресу США.
Шостого червня в інтервʼю каналу NewsNation Груш додав, що уряд США також має «мертві тіла пілотів» цих позаземних траспортних засобів. Тринадцятого червня він уточнив, що перша катастрофа НЛО на Землі сталася в Італії в 1943 році. Але була засекречена режимом Беніто Муссоліні. А потім, за підтримки Ватикану, рештки цього корабля забрали собі американці.
«Папа [Римський Пій XII] розповів американцям, що італійці мають [НЛО], і в результаті ми забрали його. Потім його попросили уточнити, чи знає Католицька церква про існування «нелюдей» на Землі, на що він відповів ствердно», — сказав Груш журналісту.
Це ж це звучить, як маячня, хіба ні?
Так. І чим неймовірніше стають заяви Груша, тим гірше виглядає вся ця історія. Десятого червня юридична компанія Compass Rose Legal Group, яка представляла інтереси Груша в конфлікті з Пентагоном, відмовилася далі вести його справу. Якщо виявиться, що Груш свідомо надав Конгресу та інспектору з розвідки неправдиву інформацію, на нього чекає кримінальна справа.
Політичний оглядач Vox Ендрю Прокоп пише, що на думку багатьох скептиків, всі ці скандали мають одну причину — «групі шахраїв і наївних людей вдалося обдурити The New York Times та ключових членів Конгресу, змусивши їх повірити в дику нісенітницю». І це, зрештою, стає «самовтілюваним пророцтвом». Наприклад, спочатку одні ентузіасти-уфологи — сенатор Гаррі Рід і його однодумці — ініціюють програму з пошуку позаземних цивілізацій. А потім інші ентузіасти-уфологи — журналісти Блументаль і Кін — використовують це як доказ, що уряд серйозно ставиться до цієї теми. Безрезультатність таких пошуків легко пояснити тим, що Пентагон просто все приховав, навіть від сенатора.
Прокоп нагадує, що ані Луїс Елізондо, ані Девід Груш так і не надали жодного доказу своїх слів. Груш взагалі постійно каже, що особисто він не бачив ніяких НЛО, але знає про їхнє існування з документів та слів інших людей.
Девід Чарльз Груш
Але є і певний прогрес. Ще у 2020 році The New York Times публікували матеріал Блументаля і Кін, де тему НЛО коментував астрофізик Ерік Девіс, відомий своїми екзотичними поглядами. Наприклад, Девіс публічно заявляв, що «психічна телепортація цілком реальна і нею можна керувати». Зараз журналісти знову запропонували свій текст про Груша NYT, але отримали відмову. Слідом їм відмовили The Washington Post і Politico. Причому у WP відмову пояснили тим, що невідомо, наскільки серйозно конгресмени зреагували на ті документи, які Груш їм надіслав. І про що саме там йдеться. Зрештою матеріал вийшов у виданні The Debrief, яке, як каже Прокоп, відоме своєю зацікавленістю і некритичністю до теми НЛО.
Але ж серйозні вчені все-таки досліджують питання НЛО?
Так, але тут є важливе уточнення. Є уфологія, яку багато дослідників відносять до псевдонаук. Уфологи за багато років не надали жодного доказу існування прибульців, який відповідав би науковим критеріям достовірності. І є SETІ — сукупність наукових програм і проєктів, які досліджують сигнали з космосу, вивчають придатні до життя планети інших зоряних систем тощо.
У 2004 році спеціаліст з фізики космосу, професор Марк Молдвін написав статтю під назвою «Чому SETI — це наука, а уфологія — ні». Він пояснив, що сам інтерес до пошуку життя в космосі може бути цілком науковим, якщо дослідження ведеться науковими методами — з астрофізики, радіофізики, астробіології та інших наук. А результати не підганяються під наперед сформоване уявлення про те, якими вони мають бути. Уфологи, своєю чергою, «стверджують, що докази контактів з позаземним уже є, проте мейнстримна наука їх приховує».
Журналісти мають думати не лише про сенсації, а й про перевірку джерел. Підтримати «Бабель»:🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]