Рівень самогубств у світі падає нерівномірно. Є навіть країни, де він за останні десятиліття трохи виріс — Зімбабве, Ямайка, Південна Корея та Камерун. Але в більшості країн ситуація оптимістична. Наприклад, у Китаї з 1990 року він впав на 60%, а в Індії — на 15%. Виявляється, що в найбільших країнах Азії річ, до певної міри, у пестицидах. Отруєння ними було найрозповсюдженішим способом самогубства в сільських регіонах цих країн. Але зіграли два фактори — поступовий перехід на безпечніші хімікати та міграція з аграрних регіонів у великі міста.
Таку ж ситуацію дослідники спостерігають на Шрі-Ланці та в Бангладеш. До середини 1990-х Шрі-Ланка постійно потрапляла у списки країн з найвищим рівнем самогубств. Але в 1995 році там заборонили низку небезпечних сільськогосподарських хімікатів, і ситуація зразу почала виправлятися — рівень суїцидів впав на 70%. У Бангладеш така ж заборона знизила його на 65%.
У США самогубств стає дедалі більше. Протягом 1990-х рівень суїцидів падав, але потім знов почав рости — із 2000 до 2016 року аж на 25%. Частково це повʼязано з великою кількістю власної зброї в американців. За статистикою, 54% всіх смертей від вогнепальних поранень у 2021 році у США — це самогубства, і лише 43% — убивства. У тому ж 2021 році із 48 тисяч американських самогубців застрелилися 26 тисяч.
Науковий співробітник Університетського коледжу Лондону, спеціаліст із суїцидології Алексіс Палфріман вважає, що це не означає, що зброю треба заборонити. Однак є позитивний досвід Бразилії, де з 2003 року посилили правила володіння зброєю — підвищили мінімальний вік до 25 років, почали ретельніше перевіряти біографії заявників, зокрема й дані про психологічні проблеми. Рівень суїцидів одразу впав на 27%.
Доступ до простих засобів для самогубства грає велику роль, тому ще це часто імпульсивне рішення. Дослідження виявили, що час від прийняття рішення до самогубства — це інколи лише пʼять хвилин. І що молодша людина, то менший цей час, підлітки взагалі схильні діяти імпульсивно. З іншого боку, лише 7% людей, які вчинили спробу самогубства, повторюють її у наступні пʼять років.
Тобто якщо під рукою в людини не буде якогось простого засобу, щоб накласти на себе руки тут і зараз, вона може просто передумати та більше до цього не повертатися. Є навіть такий несподіваний фактор, як кількість ліків, яку пацієнт може придбати за один раз. Що менше різних таблеток у людини вдома, то менші шанси, що вона спробує вмерти від передозування ліками.
Обмеження доступу до небезпечних речей ніколи не знизить рівень самогубств до нуля. Відібрати в людей всі можливі засоби для самогубства неможливо, і це ніяк не впливає на причини, які спонукають їх йти на такий крок. Факторів самогубств безліч, вони різні — соціальні, економічні, психологічні.
У Китаї, наприклад, падіння рівня самогубств повʼязане не лише з тим, що заборонили пестициди. Там за останні 30 років виріс загальний рівень життя, стало менше безробітних. У Бразилії дослідження показали, що серед найбіднішого населення рівень самогубств падає на 56% у тих родинах, які отримують грошові виплати від держави. Також свою роль грає доступ до лікарень взагалі: що простіше і дешевше людині потрапити до лікаря, то нижчий рівень самогубств.
Крім того, на це впливає доступність антидепресантів, популярність психотерапії, рівень підготовки фахівців із психологічної допомоги та навіть шкільні програми, де дітям розповідають про важливість власного психічного здоровʼя.
Утім, дослідники кажуть, що в цих підрахунках є дві проблеми. Майже неможливо виміряти кількість людей, потенційно схильних до самогубства, — люди по всьому світу не хочуть відповідати на такі запитання чесно.
З іншого боку, зростає рівень самокаліцтв, коли спроба суїциду була невдалою. Тут вчені виявили гендерний парадокс — чоловіки частіше накладають на себе руки, а жінки частіше калічать себе.
Бережіть своє здоровʼя — нам ще разом зустрічати перемогу. Дочекатися її «Бабелю» допоможе ваш донат: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]