Великі держави постійно випробовують свою ядерну зброю. У XX столітті відбулося понад 2 000 таких випробувань, більшість із них провели США та Радянський Союз. Відомо, що США випробовували ядерну зброю раз — у 1962 році вони запустили ракету з ядерною боєголовкою з підводного човна. Радянський Союз провів аналогічні випробування роком раніше, а Китай — у 1966-му. Міжконтинентальну балістичну ракету з ядерною боєголовкою не випробовували ніколи. Одна з причин — вона може вибухнути на стартовому майданчику і знищити все навколо.
У росії є близько 4 500 ядерних боєголовок. Десь 2 000 з них тактичні — вони невеликі, і їх можна використовувати на полі бою. Наскільки відомо, поки рф не зʼєднує ці боєголовки з ракетами. Якщо вона це зробить, результат може бути неочікуваний. Минулої весни США заявляли, що 20—60 відсотків ракет, які росія направляє в бік України, не запускаються чи не досягають цілей. Останнє, щоправда, у випадку з ядерною зброєю не так важливо: навіть якщо така ракета не потрапить у ціль, наслідки будуть дуже серйозні.
Отже росія має досить ракет, щоб доставити ядерну зброю туди, куди схоче. Та сучасна ядерна зброя — це складні механізми. До арсеналів досі входять боєголовки, які розробили багато десятиліть тому. Їхні частини з часом псуються, тому їхню справність потрібно весь час моніторити. Деякі деталі, які потребують заміни, з часом можуть можуть зняти з виробництва. На початку 2000-х американським військовим довелося знову вчитися виробляти для ядерних боєголовок матеріал під кодовою назвою FOGBANK.
Існує й чимало інших проблем. Наприклад, у американській ядерній боєголовці W47 був дротик, який треба було висмикнути, щоб зарядити зброю. З часом він ставав крихким і ламався або застрягав. Випромінювання теж робить метали всередині боєголовок ламкими. Компоненти, що містять тритій, треба замінювати. Цей ізотоп водню швидко виснажується, а деталі з ним дуже дорогі.
Бойову зброю через Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань майже ніхто не тестує. Щоправда, можна випробовувати механізми боєголовок. У доповіді 2020 року американський уряд зазначав, що росія та Китай випробували ядерні пристрої з дуже маленькою потужністю. Це могло допомогти країнам зрозуміти, на що здатна їхня зброя.
Щоб змоделювати, як ядерна боєголовка детонує, можна використовувати лазери та компʼютерне моделювання. Америка має також рентгенівську систему візуалізації, що дозволяє дуже швидко фотографувати, як боєголовка вибухає. Але в таких експериментах справжніх ядерних вибухів не відбувається — плутоній замінюють іншою речовиною.
Якщо обслуговувати ядерні боєголовки як слід, то в потрібний час вони спрацюють. Емі Вулф, американська фахівчиня з ядерної політики, каже, що росія оновлює їх часто. Марк Шнайдер, колишній керівник вищої виконавчої служби Міністерства оборони США, теж вважає, що ядерна зброя у рф справна.
Існує ще людський фактор. Щоб використати ядерну зброю, путін, на відміну від президента США, має отримати згоду ще двох осіб — міністра оборони та начальника Генштабу. Однак, експерти Wired вважають, що командний ланцюг у російській армії досить лояльний, тож на цьому етапі проблем не виникне.
Звичайно, хтось із ворогів росії міг би спробувати «хакнути» її ядерну зброю, а радше — системи, від яких вона залежить. Однак, цей варіант теж видається малореальним і надто ненадійним.
Якщо підсумувати, то коли йдеться про ядерну зброю росіян, краще розраховувати на те, що в потрібний момент вона все ж спрацює. Однак путін навряд чи до цього вдасться. Як би сильно його не розчаровували невдачі та втрати в Україні, каже Вулф, ядерна зброя не принесе йому великого профіту. «Глобальні, економічні та дипломатичні наслідки будуть величезними, — каже Лінн Растен з Nuclear Threat Initiative. — Добром для росії це не скінчиться».
Чи зважиться російський диктатор натиснути на червону кнопку — цього ми не знаємо. А от з вашою допомогою усе зрозуміло — вона допоможе нам робити ще більше якісного контенту. Підтримайте «Бабель»:
🔸 у гривні
🔸 Patreon
🔸 PayPal: [email protected]