1
Жінка просить, щоб її називали «М.» Їй 41 рік. Три роки тому вона придбала першу секс-іграшку, почала вести телеграм-канал «Ці блядські історії» про секс, іграшки і побачення. Його читають пʼять тисяч людей. М. не називає свого імені, бо їй регулярно пишуть агресивні повідомлення, а деякі читачі переслідували її. Вона пояснює, що в уявленні багатьох жінки не повинні говорити про секс.
― Їм здається, що старше 40 ― це вік, коли треба повзти в бік кладовища, а не про секс-іграшки писати, ― говорить М..
М. радить читачкам іграшки, консультує їх. Через канал вона познайомилася зі своїм чоловіком. Вони разом понад рік. Тепер М. пише про їхні стосунки, а не про побачення через тіндер.
― Коли почалося вторгнення, я перестала вести канал, ― пригадує М.. ― Але зрозуміла, що це ще й спосіб підтримати себе, тому влітку знову почала писати.
Проте наприкінці серпня її чоловік добровольцем пішов до ЗСУ. М. було важко, і канал знову завмер. Та читачки продовжували їй писати.
― Я помітила, що дівчата почали просити консультації про [секс-] іграшки для себе, а не для пари, ― говорить М.. ― Були клієнтки, які ненадовго поверталися в Україну і просили порадити іграшку, яку можна швидко купити.
Одна із секс-іграшок у залі. Шеврони, презервативи та наліпки. Неоновий силует у залі з білизною.
Герман Крігер / «Бабель»
Які бувають секс-іграшки?
- Секс-іграшки можуть бути для зовнішньої та внутрішньої стимуляції, з вібрацією чи без, чоловічі, жіночі або парні. Ось детальніше:
- Вібратори зазвичай продовгуватої форми, можуть мати різні розміри й потужність. Використовують для внутрішньої стимуляції. Для зовнішньої краще підходять маленькі віброкулі. Вібратори типу «кролик» відразу стимулюють вагіну та клітор. Також є вібратори для прихованого носіння ― вагінальні віброяйця або вібратор, що кріпиться на білизну.
- Завдяки порно популярними стали «мікрофони» ― вібратори для зовнішнього використання, що мають округлу головку. Але вони дуже потужні та не підходять як перша іграшка. Їх можна використовувати жінкам із низькою чутливістю або для масажу.
- Пульсатори без вібрації імітують поштохуючі рухи. Трастери діють за тим же принципом, але з більшою швидкістю й амплітудою. Пульсатори та трастери мають видовжену форму, їх використовують для внутрішньої стимуляції вагіни.
- Фалоімітатори ― це пеніс на присосці. Дуже рідко можуть вібрувати або обертатися. Фалоімітатори можна вставляти в ремінь і використовувати як страпон або ж купувати відразу його.
- Одна з найпопулярніших категорій ― вакуумні стимулятори. Вони діють на клітор пульсацією або звуковими хвилями.
- Анальні іграшки ― це різного розміру пробки з вібрацією чи без, кульки, масажери простати. Усі анальні іграшки повинні мати стопер і використовувати їх треба лише з лубрикантом.
- Чоловічі іграшки теж бувають різні за категорією та принципом дії.
- Ерекційні кільця надягають на пеніс для подовження статевого акту, вони можуть мати вібруючу частину.
- Мастурбатори бувають кількох видів. Це може бути еластичне яйце з різним рельєфом для стимуляції голівки. Може бути спінер, де пружина створює ефект вакууму. Мастурбатори можуть бути закритими чи відкритими, з вібрацією чи без, із пульсацією, вакуумом і поступальними рухами, виглядати реалістично або ні.
- І для жінок, і для чоловіків є іграшки на дистанційному керуванні через застосунок. Найдорожчі серед таких ― синхронізовані іграшки, в яких дії мастурбатора повʼязані з діями вібратора. Комплект може коштувати близько 15 тисяч гривень.
- Для БДСМ-практик є мотузки, наручники, кляпи, нашийники, свічки, а також стеки, батоги та флогери. Три останніх використовують для ударів: стеки ― це тонкі еластичні різки, а флогери відрізняються від батогів великою кількістю китиць замість однієї.
- Також у секс-шопах є білизна, масажні свічки й олійки, парфуми, спреї для волосся, загущувачі для води та сіль для ванни, їстівні креми чи пудра для тіла, збуджуючі гелі, рідкі вібратори (гель з одночасним ефектом розігрівання та охолодження) та різні види лубрикантів.
Тепер М. пише ще й про стосунки з чоловіком на відстані ― про використання іграшок на дистанційному керуванні, які можна контролювати через спеціальний застосунок. М. написала, що отримала оргазм від іграшки, якою керував її чоловік на фронті. Після цієї публікації читачки розкупили всі іграшки цієї моделі в магазині.
― У мене був такий шок, ― говорить М., ― коли розуміла, що я тут, у Києві, а він на фронті. Раніше він керував іграшкою, коли був поруч, але того разу між нами була велика відстань. Це дуже інтимний досвід. Іграшка не замінить кохану людину, але дає можливість віртуально бути поруч.
Зараз вони з чоловіком говорять лише вечорами. М. надсилає йому нюдси, але чоловік ніколи не буває сам. Каже, що не до сексуальності, коли для людини за щастя потрапити в душ. Відколи чоловік на фронті, М. й сама мастурбує рідше ― не хоче зайвий раз себе дражнити. Вони обоє не уявляють, коли зможуть зустрітися. Те саме вона бачить і у своїх підписників.
― Я розумію, що для когось секс відійшов на другий план, когось може тригерити мій контент, бо немає змоги бути з партнером, ― каже вона. ― Влітку люди ще були шоковані, але потім почали налагоджувати життя. Мені пишуть, що хтось цьогоріч уперше наважився спробувати іграшку і відчув оргазм, а хтось розійшовся з партнером.
Мастурбація для багатьох стає способом зняти стрес. Оргазм і задоволення загалом допомагають поповнити емоційний ресурс і зменшити напругу в мʼязах.
― Через тіло можна повернути собі себе, ― говорить М.. ― Це спосіб нагадати, що в такому непевному світі можна щось контролювати, принаймні своє тіло й оргазми.
2
Lovespace — найвідоміший в Україні магазин секс-іграшок. У їхньому просторі на Подолі нас зустрічає співзасновник мережі Тарас Крупа. У магазині є БДСМ-кімната, на стінах висять шкіряні маски і флогери, на столі ― тортик.
― Комусь може здаватися, що ми просто іграшки продаємо, але ми справді формуємо сексуальну культуру в Україні, ― говорить Тарас, заварюючи чай. У Lovespace багато говорять про сексуальну освіту, мають спільні проєкти з UNICEF для громад, планують соціологічні дослідження.
Ще в березні команда сумнівалася, чи потрібна комусь їхня справа. Але майже одразу після вторгнення на сторінку Lovespace в інстаграмі почали надсилати запитання, чи працює магазин.
Тарас Крупа.
Герман Крігер / «Бабель»
― Перше лютневе повідомлення було: «Де мої гандони, рускі йдуть, треба їх їбать», ― говорить Тарас. ― Це було дивно, звісно, і жарт. Потім просили вислати зарядку до іграшки, бо її забули під час евакуації, замовляли презервативи, лубриканти. Наприкінці березня ми відновили роботу.
Зʼявилися замовлення від військових. У соцмережах Lovespace почали пояснювати аудиторії, від кого з російських секс-блогерок варто відписатися і чому не варто робити анальні пробки в формі путіна. Зрідка їм писали, що не на часі говорити про секс під час війни. Замовляли презервативи та лубриканти. Попит на іграшки зріс уже влітку.
Тарас каже, що до вторгнення в Україні було понад 250 онлайнових секс-шопів, наразі працюють десь 30. Ринок впав, а якби не вторгнення, то 2022 рік був би успішним — останні роки інтерес до секс-товарів стабільно зростав. Lovespace віддає 10% прибутку на ЗСУ. Команда окремо збирає на ремонт трофейного танка Т-72 і на квадрокоптери, передає лубриканти для медиків. Часто фонди, що просять про спільний збір, пропонують щось «креативне» ― наприклад, написати «будемо їбать москалів» або фото в БДСМ-стилі. Але команда наголошує, що будь-які сексуальні практики — це про задоволення, а не про насильство.
― Я можу зрозуміти, що для військових «їбати москалів» означає просто таке міцне слівце, ― каже Тарас. ― Я свідомо заплющую на це очі та не вимагаю від них говорити так, як ми вважаємо правильним. Але ми в комунікації бренду це не використовуємо ― на сексі під час війни можна хайпонути інакше.
Шкіряна маска та свічки. БДСМ-кімната. Тарас Крупа, співзасновник Lovespace.
Герман Крігер / «Бабель»
Менеджерка Марина працює в Lovespace уже два роки. Улітку почувалася стажеркою, яка пропонує лубриканти ― більше нічого не купували.
― Бувало, за день я продавала одну-дві іграшки, хоча зазвичай [до вторгнення] на вихідних щодня купували 20―30 штук без урахування онлайн-замовлень, ― говорить Марина. ― Люди використали фінансові подушки, іграшки подорожчали, та й більше витрачали на армію.
З літа продажі іграшок почали плавно зростати. Восени багато хто хотів БДСМ-девайси ― їх магазинові навіть бракувало. Марина каже, що влітку і восени люди часто приходили в магазин з відчуттям провини. Казали щось на кшталт: «Летять ракети, а я купую вібратор ― ви думаєте, я додік?» Так несподівано одним з обовʼязків Марини стало пояснювати, що секс під час війни ― це нормально.
― Від того, що ти не помастурбуєш або не отримаєш оргазм, русні гірше не стане, ― каже вона. ― Зараз такого вже менше ― війна стала частиною життя, люди трошки оговталися. І від базового сексу перейшли до різних сценаріїв.
Один з популярних запитів ― іграшки на дистанційному керуванні. Раніше, каже Марина, ними нечасто цікавилися. Але тепер приходять із проханням показати їх ― адже хтось з пари опиняється за кордоном, в іншому місті чи на фронті. Продаж таких іграшок зріс на 65%, як порівняти з попереднім роком. Також військові замовляють такі іграшки для своїх партнерок у тилові міста або для себе в міста, що не на лінії фронту.
Часто саме через відправлення на фронт пари вирішують спробувати щось нове. Їхні замовлення бувають терміновими та спонтанними.
― Мене ці моменти зворушують: людина їде на фронт, але хоче покайфувати з партнеркою чи партнером, ― каже Марина. ― Або ж хтось давно хотів щось спробувати, а тепер розуміє, що ракета може йобнути щодня, тож на що ще чекати? Русня може коли завгодно зробити що завгодно, тож треба встигнути спробувати те, що хочеться.
Менеджерка Марина, яка працює з клієнтами та клієнтками.
Герман Крігер / «Бабель»
Часто по першу іграшку приходять із запитом «хочу Сатісфаєр» ― це лише один з брендів, який випускає багато різних моделей. Марина передусім запитує, чого хочеться, що подобається в сексі чи мастурбації. Дехто соромиться, хтось стає агресивним, але без розуміння себе підібрати вдалу іграшку не вдасться. Універсальної диво-іграшки не існує.
За зиму дещо змінилося. Наприклад, під час блекаутів люди часто приходили злими та роздратованими. Тепер усе частіше просять порекомендувати збуджуючі гелі, бо впало лібідо. Марина каже, що не хотіти сексу під час війни ― це нормально, і примушувати себе не варто. Вібратор навряд чи вплине на сексуальне бажання, якщо на місто летять ракети.
3
― Навесні в усіх була страшенна дезадаптація. Було не до сексу, ― каже сексологиня Тася Осадча. ― Коли ми вже адаптувалися до того, що відбувається, потреба в сексі повернулася. Потім полетіли дрони й почалися блекаути ― знову треба було адаптуватися. Але також навесні в багатьох було буквально тваринне бажання сексу через пряму загрозу для життя. Просто про це не розповідають через соромʼязливість.
― Через війну в людей зʼявилися дві протилежні стратегії, ― додає Осадча. ― Хтось відмовився від сексу, а хтось почав повсюди його шукати. Обидві стратегії в разі небезпеки нормальні. Перша виникає через те, що людина намагається не відчувати болю ― а заразом пригальмовуються й інші відчуття, як-от збудження. Через стрес знижується здатність до емпатії, виникають хронічні хвороби та психологічна напруга. Комусь здається, що коли в країні так багато людських трагедій, секс не на часі.
Друга, біологічна стратегія базується на бажанні розмножуватися.
― До того ж людям у таких ситуаціях хочеться близькості, ― говорить Осадча. ― На це під час війни не завжди є ресурс, тож близькість емоційну замінюють фізичною. Так простіше. Це теж нормальний шлях. І тому спілкування волонтерів чи військових може бути сексуалізованим.
Важливою стала й стратегія «зараз або ніколи». У практиці Осадчої побільшало чоловіків, які хочуть розібратися з власною сексуальністю і зрозуміти, чи не замінюють вони сексом бажання душевної близькості.
Основний зал із секс-іграшками.
Герман Крігер / «Бабель»
На сексуальність впливає й перебування на фронті.
― Важливо не виходити з очікувань, які були раніше, якщо ваш партнер повертається з фронту, ― говорить Тася Осадча. ― Чоловік може приїхати з бажанням лише поспати та видихнути або ж, навпаки, із сильним сексуальним бажанням.
Осадча каже, що є тенденція до сексуалізації військових.
― Це нормальна частина героїзації. У стресі ми регресуємо до інстинктивного переживання любити «лицаря», який «рятує принцесу від дракона». Це нормальний архаїчний процес, який у нашому випадку має соціально-практичне значення ― прикольніше донатити сексуальним красунчикам, а ними для нас автоматично стають усі, хто одягає форму. Це проєкція, ― каже Осадча.
― Сексуалізація військових стає частиною культури, але вони ― люди зі своїми слабкостями, бажаннями та проблемами, ― каже Івона Костіна, голова правління «Ветеран Хабу». Зараз в організації починають дослідження про секс і військових.
― Коли мова заходить про повернення з фронту чи поранення, говорять про побутові базові потреби, а про секс, інтимність і близькість не згадують. У госпіталях про секс не говорять взагалі, ― каже Костіна.
Вона каже, що після поранення змінюється відчуття тіла ― це впливає на стосунки, секс та інтимність, на те, як людина відчуває безпеку в стосунках. Показати власне тіло стає ніяково.
За результатами дослідження у «Ветеран Хабі» хочуть створити посібник для госпіталів. За приклад беруть роботу Кетрін Еліс про секс та інтимність американських ветеранів. Вона довго консультувала їх щодо відновлення сексуального звʼязку після війни та наголошує, що для ветеранів важливе бережне ставлення та безпека. Еліс описує, що не варто сприймати секс лише як статевий акт ― він може проявлятися в дотиках і близькості. У посібнику є ілюстрації про те, як займатися сексом при різних травмах й ампутаціях.
Мерч магазину.
Герман Крігер / «Бабель»
― Кілька років тому ми проводили інтервʼю з шістьма парами та зауважили: ветерани хотіли б, щоб на них дивилися крізь призму ніжності, а не маскулінності, ― говорить Івона Костіна. ― Їм складно відновлювати сексуальні стосунки тоді, коли ще не зрозуміло, що з ними відбувається. Просто про це не говорять.
Івона Костіна вважає, що з часом ця розмова все ж почнеться. Багато чоловіків і жінок, які перебувають на фронті, ходитимуть на побачення, заводитимуть стосунки, займатимуться сексом, і це стане частиною культури.
Тася Осадча додає, що коли зникне або ослабне стресовий фактор ― війна ― людина може «посипатися», адже немає загрози, через яку треба триматися. Те саме стосується сексу. Через депресію його може не хотітися зовсім, а у тривожних станах він може перетворитися на навʼязливу ідею. Також можуть загострюватися захворювання сечостатевої системи, у чоловіків може виникнути еректильна дисфункція. Якщо зараз пригнічувати сексуальну сферу, далі вона буде проявлятися агресивно — наприклад, через домашнє чи вуличне насильство, гендерно забарвлену агресію до жінок. Тому вже зараз важливо приділяти цьому увагу і не придушувати сексуальне життя. Може допомогти секс, мастурбація, майндфулнес, фізичні навантаження, психотерапія, соціальні контакти.
― Потім нам може зірвати дах, і в перехідний період буде багато процесів, які ми зараз навіть не уявляємо, ― говорить Осадча. ― Можемо хіба що перечитати Ремарка і зробити поправку на те, що в нас є інтернет.
Наостанок Тася Осадча каже, що зараз в Україні зʼявляється розуміння, що втраченого часу ніхто нам не поверне. Ми починаємо сприймати війну як частину життя ― так, як на Балканах чи Близькому Сході. Тож робити те, чого хочеться, це не безвідповідальність чи байдужість.
― Єдині критерії того, яким має бути секс, ― згода, безпека та повага. Це повинно приносити задоволення і не шкодити ані вам, ані іншим, ― каже Осадча. ― А війна справді вносить корективи: коли, як не зараз?
БДСМ-кімната — зал із секс-товарами для БДСМ-практик.
Герман Крігер / «Бабель»
Ну й коли, як не зараз, підтримати «Бабель»: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].