Польща претендує на лідерство в ЄС, критикує Німеччину і напряму спілкується зі США. Це через війну в Україні? — Загалом так, але все почалося раніше

Наприкінці серпня 2022 року канцлер Німеччини Олаф Шольц відвідав Прагу з офіційним візитом. Тоді він закликав прискорити вступ України, Молдови та Грузії до ЄС і заявив, що «Центр Європи рухається на схід». Політичні експерти кажуть, що це був не просто політичний реверанс у бік Чехії, а констатація факту.

«Шольц має рацію. До голосів Центральної та Східної Європи дедалі більше дослухаються [...] серйозно, і на столі переговорів лежить велика програма для розширення на схід», — каже Тімоті Гартон Еш, історик із коледжу Святого Антонія в Оксфорді, спеціаліст з сучасної історії Європи.

Директор з аналізу компанії Stratfor

Адріано Босоні виділяє три ключові події, які змінили баланс сил у Європі:

Вихід Великої Британії з ЄС. Босоні пише, що Британія завжди виступала за більшу економічну самостійність країн всередині союзу, а отже — проти обʼєднання фінансових ресурсів різних країн і виділення фінансової допомоги окремим державам. А це було вигідно менш заможним країнам сходу та півдня Європи. Вихід Британії з ЄС посилив їхні позиції.

Пандемія коронавірусу, яка спричинила економічну кризу в багатьох країнах Європи. У липні 2020 року ЄС оголосив масштабну програму допомоги країнам-членам на €750 мільярдів. Найбільше отримали Італія та Іспанія. Франції та Німеччині довелося погодитися на такі значні кошти, бо причиною кризи була не невдала економічна політика країн Європи, а пандемія, яка від них не залежала. Босоні пише, що програма допомоги створила прецедент, що далеко не все в ЄС вирішують найбагатші країни.

Війна в Україні. Окрім очевидного факту, що Польща, Литва, Латвія та Естонія гостріше та швидше відреагували на російську агресію, є й економічний аспект. Відмова від російських енергоносіїв відкрила новий стратегічний потенціал країн Південної та Східної Європи. Поки Німеччина перебувала в залежності від російських газових труб, Іспанія та Італія вже мали свої СПГ-термінали

. Крім того, відмова від російського газу змусила ЄС поблажливіше ставитися до країн, які використовують багато вугілля, як, наприклад, Польща.

Агресія росії загострила ще одну проблему — багато країн Європи останні 20 років зменшували військові бюджети. А Польща, навпаки, збільшувала та реформувала армію. Стандарти НАТО передбачають, що військовий бюджет країни-члена має становити не менше 2% від її валового внутрішнього продукту

. Німеччина з 1992 року витрачає на оборону менше, аж до 1,1% у 2016 році. У 2022 році країна збільшила свій оборонний бюджет на 100 млрд євро, але досі не дотягує до стандарту НАТО.

Польща активно реформувала збройні сили з початку 2000-х. Наприклад, ще у 2002 році вона почала купувати американські винищувачі F-16 і до 2011 року вже мала три ескадрильї

. На початку 2020-х Польща почала активно співпрацювати з Південною Кореєю і підписала контракт на купівлю передових танків K2 Black Panther та гаубиць K9 Thunder. Польський військовий бюджет був 20-м у світі і давно перевищив натівський стандарт — зараз він становить мінімум 2,1% ВВП.

Після повномасштабного російського вторгнення в Україну, в травні 2022 року, польський парламент прийняв закон «Про оборону Батьківщини». За ним оборонний бюджет збільшать удвічі, як і кількість військовослужбовців — зі 150 тисяч до 300 тисяч. Армія Польщі поступово стає найпотужнішою в Європі.

Слабкість європейської безпеки перед великою війною — ще одна причина, чому держави, що розташовані поблизу кордонів росії, шукають власний оборонний шлях. У 2018 році президент Франції Макрон заявив, що «Європа має вибудовувати власну автономію безпеки». Він неодноразово казав, що європейські країни не мають збільшувати оборонні бюджети лише для того, щоб купувати зброю у США. Але зараз усе відбувається навпаки. Нерішучість Франції та Німеччини у допомозі Україні та слабкість німецької армії переконують держави Європи, наприклад Фінляндію та Швецію, що шлях до безпеки — це співробітництво зі США та НАТО.

Польща теж дедалі більше орієнтується на оборонні контракти зі США та Південною Кореєю, аніж з Німеччиною, як було раніше. На початку лютого 2023 року в Вашингтон приїхали голова управління міжнародної політики Канцелярії президента Польщі Мартін Пшидач та голова Бюро національної безпеки Яцек Сівера. Вони обговорювали не тільки допомогу Україні, але й військову присутність США в Польщі, нові закупки зброї та військових технологій. Тоді ж Пшидач сказав, що президент США Джо Байден доволі скоро особисто приїде в Польщу для подальших перемовин.

Між Польщею і ЄС досі триває конфлікт, який розпочався у 2017 році через судову реформу. Правлячу партію «Право і справедливість» та президента Дуду звинувачують у тому, що вони порушують принцип незалежності судочинства

, який є одним з базових для Євросоюзу. Європейський суд у Люксембурзі у 2020 році постановив, що Польща має призупинити роботу Дисциплінарної палати Верховного суду

Довідка

Створена у 2018 році як наглядовий орган.

через сумніви щодо її політичної незалежності. Конституційний суд Польщі, своєю чергою, вирішив, що рішення Європейського суду порушує польську конституцію та державний суверенітет. Але в незалежності Конституційного суду Польщі в Брюсселі теж сумніваються, бо ще у 2017 році туди призначили прихильників ПіС.

Ця суперечка не вирішена й досі, і Польща втрачає через неї гроші — на початок 2022 року їй заблокували доступ до €75 мільярдів з бюджету ЄС. Останні роки союзником Польщі у цій справі була Угорщина, щодо незалежності судової системи якої у ЄС також були сумніви. Зараз відносини між країнами охололи, тому що Угорщина займає доволі проросійську позицію. Ще у квітні 2022 року віцепремʼєр польського уряду та голова ПіС Ярослав Качинський заявив, що Польща не співпрацюватиме з Угорщиною, доки позиція Орбана щодо війни путіна проти України не зміниться.

У 2022 році Польща почала часто критикувати Німеччину. Качинський вже двічі — в серпні та грудні 2022 року — згадував у своїх промовах «німецько-російський план панування над Європою». У питаннях танків Польща відверто тиснула на Німеччину та заявила, що може передати Україні Leopard і без погодження з Берліном.

Британський політичний журналіст Вільям Наттрасс вважає, що Польща вдало використовує лідерство у підтримці України, щоб владнати власні негаразди з ЄС.

«Антинімецька стратегія Варшави груба, але хитра. Юридична суперечка з ЄС обходиться Польщі в мільярди євро, а представлення Німеччини, яка має більший вплив на політику ЄС, ніж будь-яка інша країна, як морально нікчемної, тонко дискредитує втручання в польську судову систему з боку лідерів ЄС», — пише Наттрасс.

Дістається від Польщі й Австрії, яка періодично закликає послабити санкції проти росії чи запросити голову російського МЗС Сергія Лаврова на саміт ОБСЄ в польське місто Лодзь. Поляки Лаврова не пустили й заявили, що обурені пропозицією австрійців.

Політичні оглядачі радять не переоцінювати слабкість Німеччини та Франції. Коло питань, які щоденно вирішує Євросоюз, не обмежується Україною та обороною. І в більшості економічних питань слово найбільших країн ЄС досі має вирішальну вагу.

Але на думку історика та політолога Луука ван Мідделаара

, і в інших питаннях вплив німців та французів поступово слабшає. Він повʼязує це ще з тим, що Макрон і Шольц не змогли створити ефективний тандем, який був, наприклад, у президента Франсуа Міттерана

Довідка

Президент Франції з 1981 по 1995 рік.

та канцлера Гельмута Коля

Довідка

Канцлер Німеччини з 1982 по 1998 рік.

у часи розпаду СРСР та обʼєднання Німеччини. Коли почалося російське вторгнення, Шольц і Макрон заледве знали один одного.

«Не було ані робочих відносин, ані професійної близькості, які потрібні в такі моменти», — каже Ван Мідделаар.

Тому в перші місяці після вторгнення вони не змогли швидко сформулювати відповідь на нову загрозу. А політика Польщі показує, що будь-який вакуум у керівництві ЄС є кому заповнити.

А в нас немає ніякого вакууму, бо ми завжди відчуваємо підтримку читачів. Підтримати «Бабель»: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].