Що на практиці означає третина зруйнованих електростанцій?
Ситуація змінюється кожного дня — з одного боку, ракетні атаки тривають, з іншого — їх [електростанції] ремонтують та відновлюють. Але дійсно, приблизно 30% усіх українських енергетичних потужностей або захопили, або пошкодили росіяни. Вони [росіяни] цілеспрямовано атакують два типи об’єктів. Перші відповідають за генерацію [видобуток] — це теплоелектростанції і теплоелектроцентралі [ТЕЦ]. ТЕЦ подають не тільки електрику, а й тепло у великих містах, тому атаки по них дуже чутливі для нас. Другий тип об’єктів — трансформаторні підстанції, що зʼєднують різні частини української енергетичної мережі. Вони відповідають за доставку електрики до споживача.
Значних пошкоджень зазнала сама мережа, і це більш небезпечно, ніж проблеми з генерацією, бо в нас є певні резерви, ми можемо імпортувати
Наскільки критично, що Україна залишилася без Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС)
ЗАЕС важлива, але не критична. У нас вистачає генерації, правда, частина генераційних потужностей зараз виходить із планових ремонтів. Але навіть із урахуванням цього, потужностей достатньо. Я думаю, що, скоріш за все, ми зможемо навіть обійтися без імпорту електроенергії з інших країн.
Є якась критична межа руйнувань енергосистеми?
У будь-якої системи є певний запас міцності. У нас він доволі великий, і я думаю, що до сценарію, коли ми зовсім не зможемо забезпечувати себе електрикою, не дійде.
А як швидко можна відновити системи після пошкоджень?
Коли щось пошкодили або знищили, то є кілька умовних хвиль [відновлення]. Перша триває десь годину і сфокусована на тому, щоб якомога швидше відновити живлення за рахунок резервних схем. Друга хвиля може тривати три-чотири тижні, і ремонтують те, що можуть — кабелі, перемички, просте обладнання, вимикачі. Але є ще третя стадія — вона потребує складного обладнання. На жаль, це обладнання ніколи не виготовляють заздалегідь, а лише під конкретні технічні потреби і під замовлення. Тривати це може місяцями, а то й довше — є типи обладнання, яке виготовляють 1,5—2 роки. А ще воно дорого коштує — €5—20 мільйонів за трансформаторну підстанцію.
Олександр Харченко.
З таким обладнанням у нас і надалі будуть проблеми, адже його немає де взяти швидко. Із чимось можуть допомогти наші партнери, щось ми можемо купити. Уже були історії, коли після обстрілів німецькі енергетики у свій вихідний день просто сідали в машини і везли в Україну необхідне нам обладнання. Але вони не можуть привезти базові трансформатори або те, чого в них самих немає. Тому що в Україні мережа більш потужна, ніж у Європі.
Можлива ситуація, коли одні області будуть з електрикою, а інші — ні?
Удари по трансформаторних підстанціях спрямовані якраз на те, щоб розбити українську енергосистему. Коли система об’єднана, ми можемо перемикати різні джерела і споживачів, регулювати частоту і напругу за допомогою великого спектру інструментів по всій країні. Росіяни хочуть розділити систему, але наразі їм це не вдалося, і не думаю, що вдасться.
А трансформаторні підстанції можна захистити ППО?
Приблизно 75% ударів спрямовані саме на трансформаторну мережу, і зараз усе, що можливо зробити для захисту, — робиться. Деталі не треба розголошувати.
Якщо в Києві не буде світла, люди їхатимуть на захід України, мережа там впорається з більшим споживанням?
Через це проблем не буде. Запас міцності енергосистеми достатній, щоб компенсувати міграційні перетоки. Головна проблема не електрика, а тепло. Якщо у вас 4 або 6 годин на добу не буде електрики, це не біда, біда — якщо у мороз не буде тепла, замерзнуть труби і лопне водогін. На кшталт того, як було в Алчевську 2006 року
Тодішній президент України Віктор Ющенко під час візиту в Алчевськ.
Getty Images / «Бабель»
Велика проблема також у прифронтових містах, де потрібно ставити мобільні котельні, щоб не було замерзання та знеструмлення. Школи і заклади освіти варто оснастити генераторами та мобільними котельнями, але я не знаю, наскільки вони цим забезпечені. Автономні генератори потрібні в таких місцях, щоб люди могли там перечекати якийсь час до, наприклад, евакуації.
А проводка в будинках витримає?
Скільки б не було людей у будинках, вони не зроблять споживання більшим. Ви не поставите в квартирі три холодильники замість одного. Реальну небезпеку для старих мереж несуть тільки електричні обігрівачі. Але я щиро сподіваюся, що після підключення центрального опалення буде легше.
Тоді чому просять вимкнути зайві електричні прилади?
Якщо ви попрали вночі, а не вдень, то допомогли енергосистемі і не напружували її, коли їй і так важко. Умовно — якщо ви не увімкнули пралку вдень в Києві, то завдяки цьому в когось у Харкові було світло. І ви допомогли не вимкнути в когось світло примусово.
Вимикайте світло і донатьте «Бабелю»: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]