Defense News пише про те, як українські захисники адаптуються до використання західної зброї. Мобілізація, яку оголосив путін, може надати росії можливість стабілізувати лінії оборони у 2023 році, тому Україні вкрай важливо використати нинішній момент для навчання та оснащення своїх сил. У цьому Києву допомагає Захід, викликом для якого лишається надання Україні достатньої підтримки, яка, з іншого боку, не буде розцінена росією як перетин «червоних ліній». Зокрема, замість надання зброї дальнього радіусу враження США зосередилися на пошуках можливостей пристосувати протирадіолокаційні ракети для запуску з літаків повітряного флоту ЗСУ. Такі ракети, зокрема HARM, дозволяють виявляти й атакувати ППО противника, таким чином звільняючи небо для української авіації. Що стосується HIMARS, експерт із міжнародної безпеки Марк Канчіан говорить, що ця зброя не панацея, а «головним убивцею» на полі бою лишається гарматна артилерія, яку США також надали Україні. І, нарешті, важливими є розвідувальні дані, які допомагають ЗСУ зміцнювати позиції. Генерал Джеймс Гекер, голова Повітряного флоту США в Європі, також зауважує, що США тільки надає дані, а рішення про те, як їх використати, приймають в Україні. Наприклад, ідея та план контрнаступу цілком належать ЗСУ, каже генерал. Щодо прогнозів розвитку подій, Гекер порівнює ситуацію із COVID-19. Усі сподівалися, що він триватиме не довше за пару місяців, однак пандемія затягнулась на роки.
Науковиця Наташа Ліндштадт в есеї на The Conversation пише про настрої щодо російсько-української війни у Грузії. Ліндштадт відвідала Тбілісі для дослідницького проєкту і побачила там проукраїнськи налаштованих місцевих, які контрастують із проросійською владою. Науковиця пише, що вже після прибуття її бронювання готелю скасували, бо раніше туди встигли прибути російські чоловіки, готові платити більше за ціну на сайті. Ці росіяни приїхали до Грузії, щоб уникнути мобілізації. Як і перша хвиля російських мігрантів, які шукали життя без санкцій, друга хвиля не так виступає проти війни, як непокоїться про власне життя. Незалежно від розвитку подій в Україні Грузія, здається, потрапила в пастку, пише авторка: якщо путін зазнає невдачі в Україні, то може спробувати здобути перемогу у Грузії, яка менша та гірше озброєна. Якщо він виграє в Україні, то не зупиниться та дійде до Грузії на своєму шляху відновлення імперії. Оскільки у Грузії тепер багато росіян, для вторгнення кремль може використати свій коронний привід — «захист російських меншин».
CNN опублікували аналітичну статтю «Чому путін анексує територію України». Видання відзначає, що запланована на пʼятницю «угода про приєднання» стане найбільшою насильницькою анексією в Європі з 1945 року. Так звані референдуми є порушенням міжнародного права, а їхні результати не визнали навіть давні союзники росії на кшталт Сербії. Однак анексія має значення, насамперед даючи розуміння намірів путіна і перспектив розвитку війни. CNN цитує Олександра Баунова з Фонду Карнегі, який на минулому тижні сказав, що послання кремля має такий зміст: «Ви вирішили воювати з нами в Україні, а тепер спробуйте воювати з нами у самій росії». Звичайно, насамперед йдеться про доктрину застосування ядерної зброї, яку рф може використати в разі загрози її територіям. Джерела видання підтвердили, що ядерна загроза посилилась, але наразі немає ознак, що росія застосує таку зброю найближчим часом. Поки що шантаж путіна не діє, адже Україна тільки посилила контрнаступ, а Захід продовжує надавати допомогу ― США щойно анонсували нову партію високотехнологічної зброї для ЗСУ. Врешті, як написав колишній посадовець в адміністрації Обами Джон Вольфстал, «путін дав нам вибір — прийняти перекроювання кордонів силою або допомогти Україні та зберегти концепцію національної держави, прийнявши ядерні ризики».