«Красиві села красиво палають»
Фільм частково заснований на документальному оповіданні сербського журналіста Вані Буліча. Під час Боснійської війни солдат Армії Республіки Сербської Мілан лежить у госпіталі та згадує своє життя й останній бій. Боснійці заблокували його підрозділ у старому тунелі, який будували ще в часи Югославії під гаслом «Братерство та єдність». Компанія різноманітна — професійний злочинець, вчитель, простий селянин, героїновий наркоман, ідейний сербський націоналіст і офіцер, який досі вірить в цінності єдиної Югославії. Солдати в тунелі розповідають один одному історії, шукають воду та поступово божеволіють. Серед боснійців, що взяли тунель в облогу, є Халіл — давній друг Мілана, який під час війни опинився з іншого боку барикад.
Фільм отримав багато нагород на кінофестивалях у Сан-Паулу, Стокгольмі, Салоніках та інших.
«Суцільнометалева оболонка»
Екранізація роману The Short-Timers ветерана війни у Вʼєтнамі Ґустава Гасфорда. Історія сержанта Джеймса Т. Девіса на прізвисько «Жартівник» — від навчальної бази морської піхоти до роботи військовим журналістом на передовій. Девіс робить свої висновки про підготовку морських піхотинців, з яких створюють «ідеальних убивць», пропаганду, насильство, смерть, божевілля та суть війни.
«На Західному фронті без змін»
Екранізація однойменного роману Еріха Марії Ремарка. Фільм прямує за подіями роману дуже близько до тексту. 19-річний Пауль Боймер та його однокласники надихнулися патріотичними промовами вчителів і радісно йдуть добровольцями на фронт, мріючи взяти Париж. Вони потрапляють на поля Першої світової, де швидко зʼясовують, що війна геть не така романтична, якою здавалася. Боймер втрачає друзів, бачить каліцтва і смерть та поступово стає принциповим пацифістом. Але війна триває, і йому нікуди від неї дітися.
На третій в історії церемонії кінопремії «Оскар» фільм отримав дві нагороди — в номінаціях «Видатна постановка» та «Найкраща режисерська робота». Є ще дві екранізації цього роману Ремарка — телефільм 1979 року, який отримав «Золотий глобус», і німецький фільм, який має вийти на Netflix до кінця 2022 року.
«Прапори наших батьків» і «Листи з Іводзіми»
Дилогія Клінта Іствуда про битву за Іводзіму під час Другої світової війни, що відбулася на початку 1945 року. Ті самі події в першому фільмі показані очима американців, у другому — японців. Шість американських піхотинців встановили американський прапор на горі Сурібаті та стали національними героями. Але післявоєнна публічність не кожному з них приносить задоволення. Японський генерал Курібаясі Тадаміті намагається організувати оборону острова, але стикається з недовірою інших офіцерів, тому що до війни стажувався у США.
Фільм «Прапори наших батьків» отримав два «Оскари» — за монтаж звуку і роботу зі звуком, і «Золотий глобус» за найкращий сценарій, а «Листи з Іводзіми» — «Оскар» за монтаж звуку та «Золотий глобус» як найкращий фільм іноземною мовою. Обидва фільми отримали багато японських кінопремій.
«Вітер, що гойдає ячмінь»
Історія братів Демʼєна і Тедді ОʼДонованів під час Англо-ірландської війни. Демʼєн мріє про карʼєру лікаря та вступає до коледжу в Лондоні. Але жорстокість британських солдатів, які знущаються з молодих ірландців, змушує його забути про коледж і долучитися до партизанського загону. Його брат Тедді тим часом дедалі більше симпатизує британцям. Війна триває, усе сильніше розділяючи сімʼї, але зрештою призводить до незалежності Ірландії.
Фільм отримав «Золоту пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі 2006 року.
«Міст через річку Квай»
Екранізація однойменного роману французького письменника Пʼєра Буля. Під час Другої світової британські та американські військовополонені опиняються в японському таборі в Таїланді, де полковник Сайто змушує їх будувати міст через річку Квай. Японці жорстокі до них, до того ж полонені постійно сперечаються між собою. Британці під проводом полковника Ніколсона продовжують підтримувати дисципліну та не хочуть тікати з табору, вважаючи це дезертирством. Тим часом американські бійці на чолі з командором Ширзом планують втечу.
Фільм отримав сім «Оскарів», зокрема як найкращий фільм, за найкращу режисуру, сценарій та головну чоловічу роль. Крім того, він отримав чотири премії BAFTA, три «Золоті глобуси» та ще багато нагород на різних кінофестивалях.
«Апокаліпсис сьогодні»
Основа фільму — роман британського письменника Джозефа Конрада «Серце темряви», але дія перенесена з Конго кінця XIX століття в Камбоджу часів війни у Вʼєтнамі. Колишній «зелений берет» полковник Волтер Курц дезертирував з війни й оселився в Камбоджі. Тут він мешкає серед місцевих, які шанують його як живого бога. Курц вбиває кількох агентів розвідки Південного Вʼєтнаму та шкодить інтересам армії США, тому командування відправляє капітана Бенджаміна Вілларда з командою, щоб вони його ліквідували. Але для Вілларда завдання поступово перетворюється на сюрреалістичну подорож, під час якої він починає дедалі краще розуміти мотиви Курца.
Фільм отримав «Золоту пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі 1979 року, два «Оскари», чотири «Золоті глобуси» та дві премії BAFTA.
«Врятувати рядового Раяна»
Червень 1944 року, американська армія висаджується в Нормандії та зазнає великих втрат. У сімʼї Раянів гинуть одразу троє синів — двоє під час висадки, ще один в той самий час на Тихоокеанському фронті. Командування вирішує врятувати останнього, четвертого брата — Джеймса Френсіса Раяна, який висадився в тилу німців з повітря і разом з іншими десантниками опинився в оточенні. Загін досвідченого капітана Джона Міллера має вклинитися вглиб німецьких позицій, знайти Раяна та вивезти його в безпечне місце.
Фільм отримав пʼять «Оскарів», два «Золоті глобуси», дві премії BAFTA та «Ґреммі».
«Гармати острова Наварон»
У 1943 році німецькі війська тримають під контролем акваторію Егейського моря. На острові Керос застрягли дві тисячі британських солдатів, які не можуть евакуюватися, тому що всі морські шляхи прострілюються. Командування посилає загін під керівництвом майора Роя Франкліна, який має знищити німецькі гармати на острові Наварон, щоб евакуаційна колона могла спокійно дійти до Керосу. Франклін формує свій загін з англійських і грецьких військових.
Фільм отримав премію «Оскар» за найкращі спецефекти, BAFTA за найкращий сценарій та два «Золоті глобуси».
«Брати по зброї»
Мінісеріал за однойменною книгою історика і біографа Стівена Емброуза. Протягом 10 епізодів автори розповідають про бойовий шлях роти E другого батальйону 506 парашутно-десантного полку 101 дивізії США — від навчання на базі, через майже всі великі європейські операції армії США у Другій світовій війні до капітуляції Німеччини, а потім і Японії. Емброуз писав свою книгу за спогадами ветеранів 101 дивізії, на них побудований і сюжет серіалу.
Серіал отримав «Золотий глобус», шість премій «Еммі» та низку інших нагород.
«Випадок на мості через Совиний струмок»
Французький короткометражний фільм, екранізація однойменного оповідання американського письменника Емброуза Бірса. У 1964 році фільм показали на американському телебаченні як один з епізодів серіалу-антології «Зона сутінків». Фільм прямує за сюжетом оповідання. Під час Громадянської війни у США в Алабамі плантатор Пейтон Фаркуар вирішує допомогти військам Півдня та спалити залізничний міст через Совиний струмок, щоб завадити наступу армії Півночі. Але його ловлять і засуджують до страти через повішення. Останньої миті мотузка рветься, Фаркуар падає у струмок та отримує шанс на втечу.
Емброуз Бірс сам був учасником Громадянської війни на боці Півночі. Совиний струмок насправді розташований не в Алабамі, а у штаті Теннессі, біля нього відбулася Битва при Шайло, в якій Бірс брав участь.
Стрічка отримала «Оскар» як найкращий короткометражний фільм і відповідну премію на Каннському кінофестивалі 1962 року.
Нам не треба «Оскарів» і «Золотих глобусів» — лише підтримка від наших читачів. Підтримайте «Бабель»:
🔸 Patreon
🔸 PayPal: [email protected]