Карикатури УПА 1940—1950-х років: росія грабує і вбиває українців, СРСР — тюрма народів, боротьба проти Сталіна та Гітлера. Історія в 15 ілюстраціях-мемах

Автор:
Сергій Пивоваров
Редактор:
Євген Спірін
Дата:

У 1940—1950-х роках в українській історії стався унікальний прецедент. Національної української держави не існувало, проте було достатньо боєздатне військо — Українська повстанська армія. Вона воювала на кілька фронтів, насамперед проти більшовицької росії та ще проти нацистської Німеччини. Однак не обмежувалася лише збройним протистоянням, а вела й контрпропагандистську діяльність. У підпільних умовах керівники УПА налагодили потужну видавничу мережу і поширювали ідеї визвольної боротьби навіть за межами України. Найбільшої популярності, звісно, набули листівки-карикатури про Сталіна, Гітлера, більшовицьку брехню про рівність і братерство. А сам СРСР зображався як тюрма народів, причому не лише українського. Навіть без міжнародної підтримки УПА вдалося протриматись проти величезної комуністичної імперії понад десятиліття. «Бабель» згадує історію боротьби в 15 найяскравіших карикатурах-мемах українських повстанців.

Оскільки відкриту агітацію на кшталт мітингів проводити було неможливо, інформаційний відділ УПА зосередився на друку. Причому не лише листівок і плакатів, а й повноцінних книжок, газет, брошур та журналів. Тільки за період 1941—1953 років у підпіллі було видруковано близько 800 різних повноформатних видань. На фото: обкладинка гумористичного часопису «Український Перець» 1945 року.
УПА, як і свого часу УНР, доводилось воювати на кілька фронтів. Цього разу, окрім більшовиків, ще й із нацистською Німеччиною. На фото: карикатура із зображенням Сталіна та Гітлера на шибениці із часопису «Український Перець» 1945 року.

Оскільки відкриту агітацію на кшталт мітингів проводити було неможливо, інформаційний відділ УПА зосередився на друку. Причому не лише листівок і плакатів, а й повноцінних книжок, газет, брошур та журналів. Тільки за період 1941—1953 років у підпіллі було видруковано близько 800 різних повноформатних видань. На фото: обкладинка гумористичного часопису «Український Перець» 1945 року. УПА, як і свого часу УНР, доводилось воювати на кілька фронтів. Цього разу, окрім більшовиків, ще й із нацистською Німеччиною. На фото: карикатура із зображенням Сталіна та Гітлера на шибениці із часопису «Український Перець» 1945 року.

avr.org.ua / «Бабель»

У друкарнях УПА видавали сотні різнопланових за тематикою листівок, адресованих різним прошаркам населення. На фото: листівка для селян із закликом опиратися встановленню колгоспів в Україні, кінець 1940 — початок 1950-х років.

avr.org.ua / «Бабель»

Листівки-карикатури, що зображували правдиві реалії радянського режиму, були особливо популярні. На фото: карикатура на «добровільні» більшовицькі вибори, кінець 1940 — початок 1950-х років.

avr.org.ua / «Бабель»

Найвідомішим художником УПА був Ніл Хасевич. На нього довго полювали загони НКВС, і зрештою вони його вбили в 1952 році. Однак частину його творчого спадку все ж вдалося зберегти. На фото: карикатура Хасевича «Що вивозять з України в росію», 1949 рік.

avr.org.ua / «Бабель»

На фото: карикатура Хасевича «Що привозять в Україну з росії», 1949 рік.

avr.org.ua / «Бабель»

Листівки УПА розповсюджувалися не лише на Західній, а й серед жителів Центральної, Південної та навіть Східної України. На фото: карикатура Ніла Хасевича кінця 1940 — початку 1950-х років.

avr.org.ua / «Бабель»

Із 1943 року почали з’являтись листівки мовами поневолених більшовиками народів із закликом повстати проти кремля. На фото: листівка Ніла Хасевича «СРСР — тюрма народів» кінця 1949 року.

avr.org.ua / «Бабель»

Інформаційний відділ УПА старався виявляти підрозділи Червоної армії, де солдати були невдоволені поведінкою своїх командирів, і намагався діяти методами контрпропаганди. Доходило до того, що червоноармійцям непомітно підкидали в кишені листівки УПА. На фото: листівка-карикатура із закликом до червоноармійців повстати проти кремля, 1949 рік.

avr.org.ua / «Бабель»

Листівки УПА розповсюджували серед робітників, інтелігенції та навіть серед піонерів і комсомольців. Бувало й таке, що їх потай вклеювали в більшовицькі книжки, газети та іншу пропагандистську літературу. На фото: листівка-карикатура Ніла Хасевича 1951 року.

avr.org.ua / «Бабель»

На фото: листівка-карикатура одного з учнів Ніла Хасевича «Робітники в СРСР працюють під примусом» 1949 року.

avr.org.ua / «Бабель»

На фото: листівка-карикатура одного з учнів Ніла Хасевича «Інтелігенти в СРСР працюють під диктатом» 1949 року.

avr.org.ua / «Бабель»

На фото: карикатура одного з учнів Ніла Хасевича на «сталінську» конституцію СРСР 1936 року, що проголошувала демократичні права та свободи, які фактично не виконувались, 1949 рік.

avr.org.ua / «Бабель»

На фото: карикатура Ніла Хасевича на скасування смертної кари в СРСР у 1947 році. Олівцем дописані примітки Хасевича, «Зот» — це один з його псевдо, «Свирид» — псевдо його учня.

avr.org.ua / «Бабель»

Зупинити масовий випуск і розповсюдження контрпропагандистської літератури УПА радянським спецслужбам вдалося лише в середині 1950-х років, проте окремі екземпляри брошур і листівок з’являлися ще до середини 1960-х років. На фото: листівка УПА 1950-х років.

avr.org.ua / «Бабель»

Наші журналісти працюють цілодобово, щоб ми не поступалися кремлю на інформаційному фронті. Підтримайте «Бабель»: 🔸 у гривні,🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon,🔸 PayPal: [email protected].